Так, цей працівник має право звернутися зі скаргою в Держпраці.

Відповідно до вимог ст. 38 КЗпП, роботодавець не має право відмовити працівникові в звільненні за власним бажанням, якщо з дати подання заяви про таке звільнення пройшло 2 тижні. Як передбачено ст. 47 КЗпП, роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Невиконання цих вимог трудового законодавства загрожує роботодавцю:

- штрафом, який застосовується на підставі ст. 265 КЗпП у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, далі – МЗП (зараз – 6 700 грн.), а якщо затримка виплати зарплати, що належить працівникові буде більш ніж один місяць, то штраф може бути накладено в розмірі 3 МЗП (20 100 грн). Цей штраф накладається на роботодавця;

- адміністративним штрафом, який накладається на посадових осіб роботодавця, винних в затримці звільнення працівника, на підставі ст. 41 КУоАП. Розмір такого штрафу може буди від 30 до 100 НМДГ (від 510 до 1 700 грн).

Крім того, неприємності можуть очікувати роботодавця і з боку працівника, який вправі звернутися не тільки зі скаргою до органу Держпраці, а й с позовом до суду. В цьому випадку він може стягнути з роботодавця середньомісячний заробіток за весь час затримки видачі йому копії наказу про звільнення, або здійснення повного розрахунку на підставі ст. 117 та 235 КЗпП. Раді допомогти, звертайтесь ще!