Заголовок тимчасово відсутній

Надавати відпустки понад 24 дні щорічної основної відпустки з оплатою чи без оплати залежить лише від рішення роботодавця.

Згідно зі змінами у ч. 1 ст. 12 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20/conv#n43) за рішенням роботодавця невикористані дні відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати. Формулювання «можуть надаватися», а не «повинні» свідчить про право, а не обов'язок роботодавця – він прийматиме рішення щодо цього на власний розсуд і надання оплачуваних відпусток понад 24 дні щорічної основної відпустки не буде порушенням.

Поки ж, до появи хоч якихось офіційних коментарів від Мінекономіки, ми радимо усім роботодавцям цю норму не використовувати (адже це лише їх право, а не обов'язок), оскільки незрозумілим є подальший варіанти розвитку подій у разі застосування зазначеного положення: 1) або роботодавець під час воєнного стану може надати працівникові відповідну кількість днів відпустки (вона має дорівнювати невикористаним дням щорічної відпустки понад 24 календарні дні) без збереження заробітної плати за новою нормою (тобто це буде не відпустка без збереження зарплати за згодою сторін, а, умовно кажучи, відпустка без зарплати за невикористані дні щорічної відпустки), а після скасування чи припинення воєнного стану надає працівникові ще раз відповідну кількість днів невикористаної відпустки, але вже з оплатою (чи хоча б просто виплачує за них «відпускні»); 2) або роботодавець надає ці дні як відпустку без збереження заробітної плати і надалі (після скасування чи припинення воєнного стану) працівник їх використати вже не зможе – тобто оплата за певну кількість днів відпустки просто втрачається. Так само і з додатковими та соціальними відпустками. Тож не поспішайте застосовувати вказану норму на практиці – чекаємо офіційних роз'яснень.

Раді допомогти, звертайтесь ще!