Заголовок тимчасово відсутній

Підприємства, установи, організації самостійно встановлюють у колективному договорі форми й системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат.

Якщо на підприємстві не укладали колективний договір, роботодавець погоджує питання оплати праці з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом згідно ст. 97 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n617, ст. 15 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр?find=1&text=Форми#n95.

В Україні найчастіше використовують тарифну (за окладом), погодинну та відрядну форми олпати праці.

Відрядною називається така форма оплати праці, при якій заробітна плата працівнику (бригаді) нараховується за кількість продукції (робіт, послуг), яке було вироблено у встановлений час. Тобто, при відрядній оплаті праці розмір винагороди визначається пропорційно обсягу виконаної роботи. Областю застосування відрядної оплати праці є ті роботи, де можливо виміряти кількість виробленої продукції (у штуках, тоннах, метрах тощо); є необхідність неухильного підвищення обсягів виробленої (видобутої) продукції або виконуваних робіт; зростання виробітку (обсягів виконуваних робіт) не погіршує їх якість, та не порушує технологію виробництва. При використанні відрядної оплати праці необхідно виконати ряд умов: налагодити облік кількісних результатів праці та контроль якості продукції (робіт); організувати правильну тарифікацію робіт та обґрунтоване нормування праці; забезпечити нормативну завантаження працівника, що гарантує йому нормальний рівень заробітної плати, а також своєчасну видачу виробничих завдань, нарядів, матеріалів, інструменту; створити необхідні умови праці, що відповідають вимогам охорони праці на виробництві; забезпечити справний стан приміщень, споруд, машин та ін.

Працівникам, яким встановлено місячний оклад (місячну тарифну ставку), та які відпрацювали всі дні і години згідно з графіком роботи, нараховується оклад незалежно від кількості робочих годин у певному місяці.

Визначення терміна "ненормований робочий день" міститься у Рекомендаціях щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці та соціальної політики України від 10.10.97 р. № 7. Наказом Мінпраці від 10.10.1997 р. № 7 не передбачена заміна такої відпустки на грошову компенсацію. Не передбачена доплата за ненормований робочий час і КЗпП.

Але п. 2.10 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Мінтрансу від 07.06.2010 р. № 340 передбачено, що водіям легкових автомобілів (крім таксі) у разі потреби може встановлюватися ненормований робочий день, тобто понад нормальну тривалість робочого часу. Ця робота не вважається надурочною, і за неї не здійснюється додаткова оплата перепрацьованого часу. Але кількість годин перепрацьованого часу при такій роботі визначається у колективному договорі. Водіям з ненормованим робочим днем надається у формі компенсації щорічна додаткова відпустка та у випадках, передбачених законодавством, провадиться відповідна оплата за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність виконання службових завдань понад установлену тривалість робочого часу.

Раді допомогти, звертайтесь ще!