Типова форма № П-2, затверджена наказом Держкомстату та Міноборони України від 25.12.2009 № 495/656, не містить строку, упродовж якого роботодавець має оформити особову картку для прийнятого працівника. В графі особової картки П-2 «Дата заповнення» вказують дату заповнення особової картки. Особову картку заповнюють після видання наказу про прийняття на роботу. На практиці при оформленні особових карток роботодавці дотримують за аналогією строків, визначених для оформлення трудових книжок, — 5-7 днів (ст. 48 КЗпП). Це пояснюється тим, що із записом в трудовій книжці про прийняття на роботу роботодавець має ознайомити працівника під підпис в особовій картці (п. 2.5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58). Отже, при прийнятті на роботу заповніть особову картку П-2 в строк, що починається з дати видання наказу про прийняття на роботу та закінчується через 5 днів з дати, коли працівник приступив до роботи. П. 4 розділу І Інструкції № 1886/5, установи зобов’язані створювати документи постійного та тривалого (понад 10 років) зберігання у двох формах: паперовій, електронній.Відповідно до статей 493-в, 495, 499 Переліку № 578/5, особові справи та особові картки мають зберігатися в архіві організації протягом 75 років після звільнення працівників, а отже, — належать до документів тривалого строку зберігання, на які поширюється вимога п. 4 розділу 1 Порядку № 1886/5. Отже, особові справи, особові картки та інша кадрова документація, строк зберігання якої понад 10 років, слід зберігати у двох формах — паперовій та електронній — у випадку переходу організації на електронний документообіг.

Раді допомогти, звертайтесь ще!