Оновлено повідомлення про прийняття на роботу: діє для всіх роботодавців!
Уряд Постановою від 23.08.2024 № 967 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 413» виклав у новій редакції додаток 1 до Постанови КМУ від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту» (далі – Постанова № 413). Тобто вже звична для нас форма повідомлення про прийняття на роботу змінена.
Зокрема, серед категорій осіб, щодо яких складається повідомлення, визначили й домашніх працівників. Й тепер повний список для заповнення графи 5 виглядає так: 1 – наймані працівники за основним місцем роботи; 2 – працівники за сумісництвом; 3 – гіг-спеціалісти за гіг-контрактом; 4 – особи на підставі цивільно-правових договорів; 5 – домашні працівники.
Попри те, що зміни направлені перш за все на узаконення праці домашніх працівників, відтепер усі підприємства та ФОП повинні використовувати нову форму для повідомлення про прийняття працівника.
Крім того, постанова № 413 поповнилася ще додатком 2, де наведено повідомлення про припинення трудового договору з домашнім працівником. Таке повідомлення подає виключно фізична особа при звільненні домашнього працівника. Підкреслю, що форму за додатком 2 не застосовують підприємства та ФОП.
Нова форма повідомлення про прийняття на роботу – в розділі «Документи».
Робота під час відпустки до 3 років: чи є заборона?
Фахівці Держпраці роз’яснили, що жінка у період відпустки для догляду за дитиною має право працювати на умовах неповного робочого часу дистанційно, не перериваючи відпустку.
Нагадаю, що відповідно до трудового законодавства за угодою між працівником і роботодавцем може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень, в тому числі на прохання жінки, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною (ст. 56, 179 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971, далі – КЗпП).
Для цього необхідно подати заяву на ім’я роботодавця із зазначенням дати виходу на роботу.
Оплата праці в такому випадку провадиться пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку.
Детальніше про соцвідпустки на дітей, у тому числі й до 3 років, у курсі на Кадровій Платформі №1.
Новий Трудовий кодекс: робота над проєктом триває!
Ми вже повідомляли про оприлюднення Мінекономіки проєкту Трудового кодексу, який має замінити чинний Кодекс законів про працю. Проєкт був не погоджений представниками Федерації профспілок та направлений на доопрацювання.
Наразі робоча група при Мінекономіки продовжує роботу над проєктом та напрацьовує спільне бачення необхідних рішень і змін у трудовому законодавстві, які удосконалять регулювання відносин між роботодавцями та працівниками. Тож на обговорення було запрошено представників бізнесу.
Серед напрацювань – закріплення у Трудовому кодексі таких видів трудових договорів як: безстроковий і строковий, про дистанційну та надомну роботу, з нефіксованим робочим часом, сезонну роботу, учнівський і з домашнім працівником.
Також обговорювались механізми вирішення трудових спорів і важливість електронного кадрового документообігу.
Про подальшу роботу над проєктом нового Трудового кодексу слідкуйте в нашому розділі «Новини та статті».
Облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю: що змінять у компенсації для роботодавців
Нагадаю: для того, щоб підтримати роботодавців, які виконують норматив із працевлаштування осіб з інвалідністю, у серпні минулого року Уряд ухвалив механізм надання компенсації фактичних витрат на облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю І та II груп (Постанова КМУ від 22.08.2023 № 893 «Деякі питання надання роботодавцям компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць працевлаштованих осіб з інвалідністю»).
І ось, Мінекономіки оприлюднило проєкт змін, направлений на удосконалення механізму виплати компенсації за облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю (Проєкт постанови КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 р. № 893»).
Пропонується, що компенсація охоплюватиме не лише облаштування робочих місць, але й придбання допоміжних засобів та технічних пристроїв, що необхідні для роботи.
Крім того, планують розширити перелік осіб, за працевлаштування яких доступна компенсація. Тепер вона охоплює осіб з інвалідністю I або II групи, а також осіб, які втратили працездатність через воєнні дії та були демобілізовані, та які облаштували власне місце провадження діяльності після звільнення в запас як фізична особа – підприємець, або фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Також передбачаються зміни у механізмі подачі документів: роботодавці можуть подавати заяви на компенсацію через портал «Дія», що значно спрощує процедуру і скорочує терміни розгляду.
Прорахувати норматив з працевлаштування осіб з інвалідністю допоможе наш калькулятор.
Обов’язки роботодавця до початку роботи працівника
Фахівці Пенсійного фонду нагадали про основні обов’язки роботодавців до початку роботи працівника за трудовим договором. Йдеться про виконання вимог ст. 29 КЗпП.
Отже, обов’язки роботодавця до початку роботи працівника полягають в інформуванні працівника, у спосіб визначений законодавством, щодо:
-
місця роботи, трудових функцій, дати початку виконання роботи;
-
робочого місця та наявності необхідних для роботи засобів;
-
прав та обов’язків;
-
умов праці;
-
наявності на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливих наслідків їхнього впливу на здоров’я, а також – щодо права на пільги й компенсації за роботу в таких умовах;
-
правил внутрішнього трудового розпорядку або умов встановлення режиму роботи, тривалості часу роботи та відпочинку, положень колективного договору;
-
проходження інструктажів з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної охорони;
-
організації професійного навчання працівників;
-
тривалості щорічної відпустки;
-
оплати праці;
-
процедур та строків попередження про припинення трудового договору (згідно з КЗпП).
Ознайомлення працівника може проводитись у спосіб, передбачений у договорі, в тому числі дистанційно з використанням засобів електронних комунікаційних мереж.
Маєте запитання з приводу організації дистанційної роботи? Поставте в сервісі «Особистий консультант» й отримайте відповідь від 15 хвилин до доби.
Що очікувати кадровику у вересні: норми, подання Звіту з праці, електронне бронювання
У вересні 2024 року продовжує діяти воєнний стан. У зв’язку з цим «передсвяткового» 30 вересня (перед 1 жовтня – Дня захисників і захисниць України) відповідно до ст. 53 КЗпП не буде. Отже, норма тривалості робочого часу для вересня 2024 року для стандартної п’ятиденки буде незмінною – без «передсвяткового скорочення» на 1 годину. У такому разі норма тривалості робочого часу для п’ятиденки з 2 вихідними днями в суботу і неділю для вересня 2024 року становить 21 робочий день і 168 годин.
Крім того, пам’ятайте: не пізніше 9 вересня слід подати Звіт з праці за формою № 1-ПВ (місячна) за серпень 2024 року.
У вересні слідкуємо за законопроєктами про економічне бронювання. Наразі розглядається три основи для запровадження електронного бронювання: № 11331, № 11331-1, № 11331-2.
До речі, 10 вересня стартує модуль з бронювання у рамках нашого масштабного курсу «Сертифікований спеціаліст з ведення військового обліку». А 23 вересня передплатникам Кадрової Платформи №1 стане доступний курс «Оформлення кадрових документів за ДСТУ 4163:2020: практикум».
Розпочніть вересень з нами. Про оплачувані відпустки, роботу з Класифікатором професій, сумісництво, звільнення, критичність для бронювання розповідатимуть наші лектори на безкоштовних вебінарах 5 і 6 вересня. Реєструйтеся за посиланням.