Оформлення на роботу осіб з інвалідністю у 2025 році: документи та алгоритм дій

У цьому році відбулося чимало змін щодо оформлення інвалідності. І звісно ж, це все впливає не лише на самих осіб з інвалідністю, а й на роботодавців. Тож сьогодні на мінікурсі розберемо особливості оформлення на роботу осіб з інвалідністю.

 

Особливості трудових відносин з особами з інвалідністю

При працевлаштуванні осіб з інвалідністю варто пам’ятати про кілька особливостей:

1. Роботодавці зобов’язані виконувати норматив із працевлаштування осіб з інвалідністю, а у разі не створення таких місць сплачують адміністративно-господарські санкції.

Отже, роботодавці зацікавленні у працевлаштуванні осіб з інвалідністю, адже мають виконувати норматив із працевлаштування таких осіб або сплачувати штрафні санкції на виконання Закону України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875). З 2026 року тут відбудуться певні зміни, але й тоді роботодавці все одно будуть зацікавлені мати працівників з інвалідністю замість того, щоб сплачувати внески. Деталі – тут.

2. Роботодавець повинен створити необхідні умови праці, враховуючи індивідуальні потреби особи з інвалідністю, та забезпечити їй умови для виконання роботи відповідно до наявних рекомендацій (наприклад, визначених в індивідуальній програмі реабілітації).

 

Відповіді на будь-які кадрові запитання від провідних експертів kadroland протягом доби! Ваш Особистий Консультант вже очікує і готовий допомогти!

 

3. Роботодавець може отримати компенсацію за облаштування робочого місця. Порядок надання компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць/місць провадження господарської діяльності/ незалежної професійної діяльності для осіб з інвалідністю, затверджено постановою КМУ від 22.08.2023 № 893.

4. Для осіб з інвалідністю діють певні пільги та гарантії, передбачені законодавством, зокрема, щодо робочого часу, умов праці та часу відпочинку.

5. За мирних часів для осіб з інвалідністю не встановлюється випробувальний термін. Водночас нагадуємо, що під час дії воєнного стану випробувальний термін може бути встановлено і таким працівникам на підставі ч. 2 ст. 2 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

 

Документи під час працевлаштування особи з інвалідністю: пакет «стандарт+»

Як ми вже сказали, оформлення на роботу особи з інвалідністю в Україні передбачає певні особливості. Але, як і під час оформлення на роботу будь-якого працівника, знадобиться стандартний пакет документів (ст. 24 КЗпП):

• копія паспорта;
• копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності);
• документ про освіту (за потреби);
• документи про стан здоров’я;
• трудова книжка (за наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;
• військово-обліковий документ (якщо йдеться про військовозобов’язану особу).

 

Та без того самого пакету «плюс», ми б не говорили про прийняття на роботу особи з інвалідністю. Звісно прямо про їх подання КЗпП не згадує. Та на практиці така потреба випливає з положень інших нормативних актів. Отже, роботодавцю варто вимагати від особи з інвалідністю:

1. Копію посвідчення, де вказано групу та причину інвалідності.

Це може бути пенсійне посвідчення, посвідчення, що підтверджує призначення соцдопомоги відповідно до Закону України від 16.11.2000 № 2109-III «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» або відповідно до Закону України від 18.05.2004 № 1727-IV «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю».

Така вимога ґрунтується на положеннях ч. 3 ст. 4 Закону № 875. Тут читаємо про те, що саме на підставі посвідчення особам із інвалідністю надають пільги. Тож, це стосується, зокрема, і трудових пільг (наприклад, підставою для надання збільшеної щорічної відпустки).

 

2. Копію довідки до акта огляду МСЕК або належним чином засвідчений витяг із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності (далі – Витяг).

Не забувайте що роботодавець копію такого документа має завірити на відповідність оригіналу. Саме така завірена копія слугуватиме підставою для застосування пільгової ставки нарахування ЄСВ – 8,41% (абз. 7 пп. 5 п. 2 р. ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну України від 20.04.2015 № 449, далі – Інструкція № 449), а відтак, і для незастосування мінзарплатного донарахування ЄСВ.

 

Перед тим, як йти далі, маємо дати відповідь на наступне запитання.

Коли на підтвердження інвалідності можна приймати довідку МСЕК, а коли вже не обійтися без Витягу?

Тут вам слід знати про такі два випадки, коли видані до 01.01.2025 довідки МСЕК можуть прийматися, і підтверджуватимуть інвалідність:

Перший. Якщо інвалідність особі встановлено безстроково. Тобто отримання документів нового зразка для них не є обов’язковим, а довідка МСЕК і надалі буде належним документом.

Другий. Довідки, видані МСЕК до 01.01.2025, залишаються чинними на період, на які їх видано. Тобто, якщо інвалідність встановлено до 01.01.2026, а потім особа має пройти переогляд, то довідка МСЕК залишається чинною до цієї дати.

Маємо згадати й про таку ситуацію. Довідка МСЕК була видана до 01.01.2025, а, скажімо, у квітні 2025 особа з інвалідністю мала пройти переогляд. У такій ситуації дія довідки МСЕК продовжувалася до 01.07.2025. Отже, після цієї дати документом, який підтверджує інвалідність, для такої особи має бути Витяг експертної команди, виданий після 01.01.2025. Згодні із такими висновками й податківці – див. роз’яснення у категорії 201.04 ЗІР.

 

 

До речі, і пенсійне посвідчення, і довідка МСЕК (або виданий вже у 2025 році Витяг, хоч його поки що й не згадали у нормативці) слугують документально підставою для застосування підвищеної соцпільги особам з І або ІІ групою інвалідності (пп. 5 п. 5 Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1227).

 

3. Копія Індивідуальної програми реабілітації інваліда (далі – ІПР).

Наявність ІПР передбачена низкою нормативно-правових актів, зокрема: ст. 69¹ Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.92 № 2801-XII та ст. 23 Закону України від 06.10.2005 № 2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні».

Із ІПР роботодавець дізнається про рекомендації МСЕК / експертної комісії щодо особливостей трудової діяльності особи із інвалідністю (у т.ч., щодо пристосування робочого місця з урахуванням безпеки та особливих потреб). До речі, про те, що в разі оформлення трудових відносин із особою з інвалідністю потрібно отримати від нього, зокрема, індивідуальну програму реабілітації, йдеться і у листі Держпраці від 22.12.2015 № 5947/0/4.2-06/6/ДП-15.

Раніше ІПР складала МСЕК, зараз це робить експертна комісія.

Як сказано у п. 43 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою КМУ від 15.11.2024 №1338, якщо особі встановлено інвалідність, то експертна команда також розробляє рекомендації щодо прийнятого рішення, які є частиною ІПР особи з інвалідністю.

Керуються при цьому Положенням про індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, затвердженим постановою КМУ від 23.05.2007 № 757. Також рекомендації щодо заповнення ІПР ви можете знайти за посиланням на сайті МОЗ України.

Увага! Якщо при працевлаштуванні особа з інвалідністю не надала ІПР, то це не позбавляє її інвалідного статусу для цілей трудового чи податкового законодавства. Зокрема, навіть без наданої ІПР працівника зараховують до нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю (якщо це місце роботи для нього основне).

 

Алгоритм оформлення трудових відносин з особою з інвалідністю

Зауважте: особу з інвалідністю можна прийняти на звичайне робоче місце (якщо це не протипоказано їй за станом здоров’я відповідно до ІПР) або ж необхідно створити для неї спеціальне робоче місце.

Зважаючи на вимоги, що висуває законодавство щодо організації спеціальних робочих місць для осіб з інвалідністю, роботодавцю для їх створення слід діяти так, як показано на схемі.

 

Схема. Алгоритм дій із пошуку та працевлаштування особи з інвалідністю

 

Висновки

1. Роботодавець зобов’язаний працевлаштовувати осіб з інвалідністю або буде змушений сплачувати адміністративно-господарські санкції (а з 2026 року – внески).
2. Для оформлення на роботу особа з інвалідністю подає, окрім основного пакету документів, також додаткові документи: посвідчення, довідку МСЕК / Витяг експертної команди та ІПР.
3. Алгоритм працевлаштування включає узгодження робочого місця, перевірку документів і видачу наказу.
4. Роботодавець може отримати компенсацію за облаштування робочого місця для особи з інвалідністю.
5. Особи з інвалідністю користуються певними пільгами згідно з трудовим та податковим законодавством.

 

Статті на тему:

Працівники з інвалідністю: які документи потрібні роботодавцю

Надання відпусток працівникам з інвалідністю: правила та нюанси

Працевлаштовуємо на роботу особу з інвалідністю – на що звернути увагу

У працівника з інвалідністю закінчився строк дії індивідуальної програми реабілітації – як вчинити