Як взаємодіяти, якщо IT-фахівець – ФОП
(модуль 4 із 9)

Додаткові матеріали

Презентація

Довідник «Трудовий договір, контракт і гіг-контракт для резидента Дія Сіті»

Завантажити довідник

Постанова Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 820/1432/17

Шаблон договору про надання послуг ФОП

---

Текстове розшифрування відео

Вітаю вас на першому уроці четвертого модуля. Поговоримо про договір ЦПХ із ФОП. Що потрібно прописати, а що категорично не можна вказувати і чи є тут взагалі кадрова робота. План уроку: які договори ЦПХ можна укласти з IT-спеціалістом, який зареєстрований як ФОП; які обов'язкові та важливі умови потрібно прописати в договорі з ФОПом; що категорично не варто прописувати в таких договорах; як фактично організувати роботу з ФОП – постановка завдань, контроль, графік, оплата і приймання результату.

Цивільно-правовий договір, ЦПД або ЦПХ, це окремий вид договорів, а не просто назва одного конкретного договору. За IT-спеціалістом, якщо він зареєстрований як ФОП, ми не розглядаємо як фізична особа, а він має статус ФОПа, тому можна підписати декілька варіантів договорів. Договір про надання послуг – це стаття 901 Цивільного кодексу; договір підряду – стаття 837 Цивільного кодексу; договір про створення на замовлення або використання об'єкта права інтелектуальної власності – стаття 1012 Цивільного кодексу. Цей договір підходить у випадках, якщо IT-спеціаліст розробляє програму, пише статтю, робить вебінар, створює музичний твір. Договір про спільну діяльність теж можна розглядати – передбачена статтею 1130 Цивільного кодексу. Договір про передачу майнових прав інтелектуальної власності теж, коли IT-працівник створює програму або щось таке. Цей договір можна укласти як окремо, або доповнити договір про надання послуг чи підряду, подбати про те, що створене спеціалістом залишиться у компанії. Також ці договори можна змішувати між собою, додавати нюанси, щоб вони перетиналися або ні.

Як обрати вид договору? По-перше, потрібно задати питання: що саме ми будемо купувати у ФОПа – процес надання послуг чи вже готовий результат? Тут полягає суть різниці між підрядом і послугами. Договір про надання послуг – це коли важлива діяльність. Виконавець супроводжує щось, періодично щось робить. Договір підряду – це коли замовляєте конкретний результат, програму. Він написав програму, ви за це йому заплатили. Як він це робить, етапи – це неважливо. Він написав один результат.

Договір надання послуг – це вид цивільно-правового договору, за яким виконавець, IT-спеціаліст, зобов'язується за завданням другої сторони, замовника компанії, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності. Замовник зобов'язується оплатити виконавцю цю послугу, якщо інше не встановлено договором. Послуги можуть бути: технічна підтримка, IT-консалтинг, адміністрування систем, супровід програмного забезпечення, тестування, інформаційно-технічні послуги.

Договір підряду – це вид цивільно-правового договору, де одна сторона, підрядник, IT-спеціаліст, зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу. Договір підряду передбачає виготовлення, обробку, переробку, ремонт, виконання іншої роботи з передаванням її результату замовнику. Послуги можуть бути: розробити конкретний модуль, настроїти систему, здійснити інтеграцію системи або програми, створити технічне рішення, виконати конкретний етап IT-проєкту, створити якийсь проєкт.

Договір про спільну діяльність теж часто застосовується у співпраці між роботодавцями і ФОПами. Це угода, за якою сторони об'єднують внески та зусилля для досягнення спільної мети. Роботодавець надає обладнання у користування, а IT-спеціаліст, ФОП, надає свої знання. У результаті вони створюють програму. Якщо IT-фахівець створює програмний продукт, то в договорі підряду, послугах або іншому договорі окремо врегулюйте питання майнових прав інтелектуальної власності. Якщо він створює програмний код, комп'ютерну програму, дизайн, бази даних, інший об'єкт авторського права, потрібно подбати про те, що створене залишиться у компанії. Тут працює стаття 1012, 1013 Цивільного кодексу про договір передачі майнових прав та договір на замовлення.

Схема співпраці з ФОПом. Ми можемо укласти договір підряду, послуг, співпраці або щось інше лише тоді, коли інша сторона не просто фізична особа, як працівник, а коли вона зареєстрована як ФОП. У першу чергу вона має зареєструватися як ФОП, обрати КВЕДИ, сплачувати податки. На практиці вирішують: або роботодавець бере на себе і перераховує всі податки, а працівник сам платить, або бухгалтерія сплачує за нього, але платником буває IT-спеціаліст. Або він самостійно несе витрати, ми просто закладаємо в оплату і він сам платить. Звичайно, він буде на третій групі, оскільки лише на третій групі ФОП має право працювати з юридичними особами.

Коли у нас є зареєстрований ФОП, ми впевнені, що він платить податки, у нього є КВЕДИ, який має право надавати послуги. Ми укладаємо договір між компанією та ним і вибираємо один з описаних варіантів. Після укладення договору цей договір повинен працювати. Договір повинен показувати реальність відносин між IT-спеціалістом і компанією. Для цього є акти надання послуг, на підставі яких ви потім робите оплату. Якщо є просто договір і ми чекаємо, поки прийде перевірка, то це не працює. Все одно треба сплачувати податки, показувати, що є діяльність, що договір визнається сторонами, він оплачується. Обов'язково в актах вказуйте результат роботи. Дуже уважно прописуйте умови договорів, щоб там не було трудових відносин. Далі поговоримо про ознаки цивільно-правового договору, розповім, що писати, що не писати.

Отже, що ви маєте писати в цивільно-правових договорах? По-перше, у вас не буде працівника, у вас буде виконавець, ваш ФОП, IT-спеціаліст, він виконавець по договору. Виконавець не підпорядковується вашим внутрішнім правилам внутрішнього трудового розпорядку, правилам, положенням, наказам, нічого. На виконавця не поширюються правила трудового законодавства – не відпустки, не лікарняні, не зарплата, не підпорядкування, ніщо. За Кодексом законів про працю оплачується не процес, а саме результат. Ми завжди повинні писати результат і придумувати, який результат це буде. Наприклад, написана програма, зроблено технічне обслуговування. Ми повинні визначати результат як одиницю, яку можна побачити, поміряти, відчути. Виконавець отримує винагороду. В нас немає заробітної плати, лише винагорода. Будь-який результат, який компанія отримала від виконавця, оформлюється актами, приймання-передачі або здачі приймання робіт.

Чим відрізняються трудові відносини від цивільно-правових? При трудових відносинах працівник виконує роботу під керівництвом. У нього є керівник. У цивільному правовому договорі такого нічого немає. При трудовому дотримується правил поведінки, трудової дисципліни. При цивільному – ні. При трудовому отримує регулярну зарплату мінімум два рази в місяць. При цивільно-правовому отримує оплату за результат, а не за процес. Це самі головні різниці.

Верховний суд розглядав багато питань, коли є штрафи органів Держпраці, роботодавці їх оскаржують. Головна ознака, що відрізняє трудові відносини від цивільних – це те, що трудове законодавство регулює процес організації праці. Тоді як цивільно-правовий договір залишає процес праці поза межами, а його метою є отримання конкретного матеріального результату. Предмет трудового договору є сам процес праці, трудова функція, робота, певна посада. Предмет цивільно-правового договору є обумовлений результат виготовлення продукту, надання конкретної послуги.

Які обов'язки та важливі умови потрібно прописувати в договорах з ФОПами? Предмет договору – це основне. Не просто, наприклад, ФОП виконує функції програміста. Програміст – це посада, Класифікатор професії. У жодному разі не пишемо посади. Якщо хочемо написати, дивимося Класифікатор професій. Якщо там є ця посада, ми цього не пишемо. Називаємо його по-іншому. Наприклад, виконавець надає послуги з розробки, тестування, технічного супроводження програмного забезпечення відповідно до завдань замовника. Тут жодного слова, де у нас є посада за Класифікатором професії. Є результат, що ми робимо. Він розробляє, тестує, супроводжує програмне забезпечення. Відповідно до завдань дали завдання, зробив.

Другий момент – винагорода, не заробітна плата. Прописуємо розмір і порядок оплати, вартість робіт або послуг і визначаємо спосіб, строки оплати, порядок виставлення рахунків. Рахунки завжди виставляє ФОП. Документи, на підставі яких здійснюється оплата – це акти приймання-передачі. Неправильно писати: заробітна плата ФОПа становить 80 грн на місяць. Правильно буде: вартість послуг, винагорода виконавця за відповідний розрахунковий період визначається відповідно до умов договору, замовлення або акту. Таким чином ви закриєте це питання. Вартість послуг, скільки зазначили в акті, оплатили.

Третій момент – строк та порядок виконання послуг. Строк дії договору завжди буде якийсь – на півроку, на рік, наскільки хочете. Порядок надання послуг, виконання робіт, порядок погодження завдань, спосіб комунікації, наприклад, через електронну пошту, порядок приймання результату. Неправильно писати: робочий день з 9-ої до 18-ої, перерва з 13-ої до 14-ої. Правильно писати: передати результат до 20 серпня. Коли він це робить, в робочий день чи не в робочий день – у співпраці з ФОПами ми не маємо це писати. Якщо напишемо, що ФОП IT-спеціаліст має дотримуватися графіку роботи підприємства, це будуть трудові відносини.

Які ще можна прописати умови в договорі з ФОПом? Права та обов'язки сторін, конфіденційність, NDA. Навіть якщо це ФОП, це нормально конфіденційність прописувати, оскільки він буде працювати з базами даних, паролями. Єдине, що ми не застосовуємо норми Кодексу законів про працю, а просто прописуємо умови конфіденційності за законами. Захист персональних даних, відповідальність, якість, гарантії щодо якості результату, порядок усунення недоліків, форс-мажори, порядок вирішення спорів, порядок повернення доступів, якщо ви передавали обладнання.

Що категорично не раджу підписувати в договорах з ФОПами? Посади, трудові функції, штатний розпис. Підпорядкованість – не можна писати, що він підпорядковується тому-то. Не можна давати прямі завдання типу: чому ти не прийшов на роботу, чому ти не вийшов на роботу. Не можна слідкувати за комунікацією в телеграмі, електронній пошті. Процес роботи та забезпечення засобами роботи – ми не можемо надавати робоче місце, писати про це, надавати інструменти, давати ноутбук по акту передачі. Не дотримуються правил, посадової інструкції немає, не ознайомлюємо ні з якими охоронами праці.

Про оплату теж. Про регулярність бажано не писати щомісячну оплату. Краще написати за результатами. Навіть якщо ви будете платити щомісяця, але це не буде прямо в умовах договору. Наприклад, 35 000 на місяць плюс бонуси – це вже точно трудові відносини. Не фіксувати робочий час. Коли у нас відсутня підприємницька самостійність – бажано, щоб в договорах було прописано, що на свій розсуд робить роботу, може залучати інших працівників. Таким чином ми показуємо, що він як ФОП, як така юридична особа, яка надає нам послугу, а він там може мати дійсно свою штату своїх співробітників. Довгостроковість відносин, відсутність чіткого обсягу робіт, коли договір написано дуже загальний, незрозумілий – це теж недобре. Коли не зрозуміло, який результат. Ви повинні результат в штуках, в годинах, в одиницях, якось так він повинен вимірюватися.

Як фактично організувати роботу з ФОПом, як йому давати завдання, контролювати? Якщо компанія обирає оптимізацію витрат шляхом укладення договорів з ФОПами, то компанія має розуміти, що вона не може прив'язувати такого IT-спеціаліста як свого працівника, прописувати це в договорах. Проте все одно в договорах про співпраці можна прописати певні умови. Наприклад, конкретні завдання, що ви надаєте, вони виконуються в строк. Можна прописати про технічні завдання. Обсяг послуг, робіт, що вказується в запитах, в технічних завданнях, які очікують цей результат, вимоги до якості, етапи виконання, дедлайни, періодичність завдань.

Для IT-спеціаліста можна організувати це через технічну заявку, через заявку, специфікацію, додаток до електронного договору, електронне листування, якщо ви це передбачили в договорі з ФОПом. Графік, дедлайн можна, режим роботи не можна. Оплачуємо за договір, а не за відпрацьований час. ФОП саме організовує свою діяльність. Замовник визначає, що потрібно отримати, коли і якої якості. Роботодавець може ставити завдання, визначати дедлайни, перевіряти хід виконання, контролювати якість, приймати результат, вимагати усунення недоліків і оплачувати.

Дякую за увагу. Зустрінемось на наступному уроці.