Обґрунтування відправлення працівників на простій у навчальному закладі

Поняття «простій» законодавчо зафіксовано у ст. 34 КЗпП і визначено як призупинення роботи, що викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

На законодавчому рівні не встановлено жодних вимог та умов, які б забороняли або обмежували роботодавців у питанні прийняття ними рішення про запровадження простою під час війни. Це вказує на те, що право вирішувати, чи оголошувати простій під час війни чи ні, має кожний роботодавець.
Війна та пов’язані з нею воєнні дії, запровадження воєнного стану є саме такими обставинами, що виникли незалежно ані від роботодавця, ані від працівника. Отже, наявність таких обставин надає роботодавцю право оголосити простій на підприємстві. Найчастіше під час воєнного стану причинами (підставами) для запровадження простою є:
· розташування підприємства на тимчасово окупованій території;

· розташування підприємства в зоні бойових дій;

· руйнування підприємства повне або часткове внаслідок бойових дій;

· аварійне зупинення теплопостачання в холодну пору року у приміщенні, у якому вони працюють;

· несправність механізму, що є його знаряддям праці.

Раді допомогти, звертайтесь ще!