Відпустка для матері трьох дітей: законність тривалості та відмови

Так, ви можете відмовити у наданні відпустки такої тривалості.

Стаття 19 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80) передбачає:
"Одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів".

Отже, така відпустка мала б надаватися щорічно у строки узгоджені між роботодавцем та працівницею(-ком).

Водночас під час воєнного стану певні обмеження встановлює ст. 12 Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20)
Так у її ч. 2 встановлено, що у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення).
А у ч.1 є наступна норма:
"У період дії воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку, передбачену абзацом першим цієї частини, за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження заробітної плати. Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати."
У абзаці 1 ч. 1 ст. 12 Закону № 3136 йдеться про 24 к.дн. щорічної основної відпусти.

Звісно назвати ці норми досконалими важко. Ми про це зазначали у статті "Оплачувані відпустки "без збереження зарплати": застосування та ризики" https://kadroland.com/news/1061-oplacuvani-vidpustki-bez-zberezennya-zarplati-zastosuvannya-ta-riziki.

Та все ж з огляду на ці норми роботодавець може, зокрема, відмовити у наданні працівниці відпустки на дітей тривалістю 50 к. дн. Радимо пояснити працівниці ці законодавчі норми та дійти згоди щодо надання відпусток на дітей.

Раді допомогти, звертайтесь ще!