Обґрунтування звільнення працівника за власним бажанням без причин

1) Якщо у заяві працівника немає вказівки на поважну причину, звільнення відбувається без поважних причин. 2) Так, працівник має надати документ, який би підтверджував наявність у нього відповідної поважної причини. 3) Якщо у заяві було вказано поважну причину, то вона повинна була бути відображена і у наказі.

1) Звільнення за власним бажанням за ст. 38 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n218) може бути двох видів (як і у програмі) – звільнення з поважних причин та звільнення без поважних причин. Відрізняються вони лише тим, що у разі звільнення з поважних причин працівник не зобов'язаний повідомляти роботодавця про звільнення за два тижні (тобто його має бути звільнено у вказаний в заяві строк), а у разі звільнення без поважних причин роботодавець зможе вимагати відпрацювання двох тижнів. Обгрунтування для Вашого працівника – наявність поважної причини обов'язково повинна бути вказана у заяві (самостійно, без вказівки у заяві працівника, Ви у наказі прописати будь-яку поважну причину не можете).

2) У законодавстві немає переліку «інших поважних причин» для звільнення без відпрацювання двох тижнів – у кожному випадку, прямо не зазначеному у ч. 1 ст. 38 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n218), «поважність» причин оцінює сам роботодавець. Але поважність будь-якої з причин потрібно підтвердити документально – наприклад, у випадках, коли посилаються на причини, пов'язані зі здоров'ям, має бути відповідна медична довідка.

3) Якщо у заяві не зазначено ніяку причину, то це є звільнення за власним бажанням без поважних причин. Якщо ж причину зазначено, то вона має бути зафіксована і у наказі (наприклад, «звільнити за власним бажанням через неможливість проживання у даній місцевості, підтвердженої медичним висновком»).

Раді допомогти, звертайтесь ще!