Умови та обмеження при суміщенні посад в кадровому обліку

Суміщення посад – це виконання працівником на тому ж підприємстві поряд зі своєю основною роботою додаткової роботи за іншою посадою. Важливо розуміти, що така додаткова робота виконується в межах основного робочого часу працівника.

Правова основа, це Стаття 105 КЗпП України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n643 та постанова Ради Міністрів СРСР «Про порядок та умови суміщення професій (посад)» від 04.12.1981 № 1145; Інструкція Держкомпраці СРСР, Мінфінансів СРСР та ВЦРПС від 14.05.1982 № 53-ВЛ, яка— визначає, як застосовувати Постанову № 1145.

Тож згідно нормативних актів суміщення встановлюють: на тому самому підприємстві; за згодою працівника; протягом встановленої законодавчо тривалості робочого дня (робочої зміни); якщо це не призводить до погіршення виконання обов’язків за основною посадою.

Суміщення професій (посад) встановлюють, як правило, в межах категорії персоналу, до якої належить працівник — робітники, професіонали, фахівці тощо.

При встановленні суміщення роботодавець повинен оцінити реальну можливість якісного виконання працівником як основних, так і додаткових обов'язків. Додаткове навантаження не повинно призводити до зниження якості роботи за основною посадою або створювати надмірне навантаження на працівника.

За виконання додаткових обов'язків в порядку суміщення працівнику встановлюється доплата. Згідно зі ст. 105 Кодексу законів про працю України, розмір доплати визначається роботодавцем самостійно з урахуванням складності, обсягу додаткової роботи та економії фонду заробітної плати, отриманої від суміщення посад.

Раді допомогти, звертайтесь ще!