Якщо роботодавець не знав про основне місце працівника, то наявність у працівника одночасно двох основних місць роботи не є порушенням з боку роботодавця в даному випадку, тому і відповідальності за це не передбачено.

Основне місце роботи - місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, та визначене ним як основне згідно з поданою заявою (до відкликання) та відомостями, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру на її підставі (п. 12 ст. 1 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Таким чином, якщо роботодавець при прийнятті на роботу мав інформацію про наявність у працівника основного місця роботи (трудова книжка, витяг з електронної трудової книжки, заява працівника), він мав прийняти такого працівника за сумісництвом згідно зі ст. 102-1 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n633. Якщо таких відомостей у роботодавця не було, а працівник подав заяву про прийняття на роботу за основним місцем роботи, нічого не залишалось, окрім прийняти його за основним місцем роботи, відповідальності не буде.

Наразі, коли відомо, що у працівника є основне місце роботи, оформіть з ним трудовий договір за сумісництвом. Для цього потрібно звільнити з основного місця роботи і прийняти за сумісництвом. Або працівник за тим місцем роботи має оформити сумісництво.

Стане у пригоді консультація за посиланням - https://kadroland.com/news/2035-sumisnik-moze-stati-osnovnim-pracivnikom-cerez-zvilnennya-priinyattya-poziciya-minekonomiki

Раді допомогти, звертайтесь ще!