Дійсно основне місце роботи і сумісництво — два окремі ТД. Тому норма робочого часу за кожним місцем роботи обліковується окремо.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін (ч. 2 ст. 21 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/ed20251012#n123 ).

Сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця - фізичної особи.

Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу (ст. 102-1 КЗпП).

КЗпП не містить жодних обмежень щодо тривалості робочого часу за сумісництвом. Тому працівник може працювати на умовах повної зайнятості і за основним місцем роботи і за сумісництвом.

Раді допомогти, звертайтесь ще!