Так, може працювати за сумісництвом на іншому підприємстві навіть на умовах повної зайнятості.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін (ч. 2 ст. 21 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/ed20251012#n123 ).

Сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця - фізичної особи.

Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу (ст. 102-1 КЗпП).

КЗпП не містить жодних обмежень щодо тривалості робочого часу за сумісництвом. Тому працівник може працювати на умовах повної зайнятості і за основним місцем роботи і за сумісництвом.

Звичайно, якщо не можна встановити робочий час, щоб він не співпадава з роботою за іншим ТД, але працівник може працювати дистанційно, укладіть ТД про дистанційну роботу.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором (ст. 60-2 КЗпП). Тобто формально в такому випадку працівник може одночасно виконувати роботу за основним місцем роботи і за сумісництвом.

При працевлаштуванні за сумісництвом роботодавець не має права вимагати від працівника будь-яких документів з основного місця роботи. При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, документи, подання яких не передбачено законодавством (ст. 25 КЗпП).

Раді допомогти, звертайтесь ще!