Створення робочих місць для осіб з інвалідністю: нюанси та відповідальність
Значення має винятково працевлаштування особи з інвалідністю.
Згідно зі ст. 19 Закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12/conv#n152) для підприємств, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця. Виконанням нормативу робочих місць вважається працевлаштування підприємством відповідної кількості осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним. Тож «створенням» робочого місця для особи з інвалідністю вважається прийняття на роботу особи з інвалідністю та, за потреби, облаштування для неї робочого місця, де вона згідно з ІПР зможе працювати. Немає значення, чи є у Вас вакансія для особи з інвалідністю або ні – якщо Ви таку особу не працевлаштували, норматив є невиконаним й відсутність відповідних кандидатів на роботу не врятує підприємство від штрафних санкцій. Починаючи ж з 2026 року для врахування працівника з інвалідністю до нормативу є ще додаткова умова – його заробітна плата (незалежно від того, на повну чи неповну ставку він працюватиме) має складати не менше повної мінімальної заробітної плати.
У разі невиконання нормативу (тобто за відсутності на підприємстві відповідної кількості працівників з інвалідністю) підприємство з кількістю працівників від 8 до 15 сплачує штраф у розмірі половини середньої річної зарплати працівників, а з кількістю понад 15 працівників штраф складає повну середньорічну зарплату працівників за кожну невлаштовану відповідно до нормативу особу з інвалідністю. З 2026 року роботодавець повинен буде сплачувати цільовий внесок до Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю, розмір якого рахуватимуть як добуток таких показників:
– 40% середньомісячної зарплати у відповідному календарному кварталі, розрахованої на одного працівника;
– кількість місяців у кварталі;
– різниця між встановленим нормативом і середньообліковою кількістю штатних працівників – осіб з інвалідністю (тобто виконаним нормативом) за квартал, з урахуванням вимог, визначених щодо розміру оплати праці.
За несплату такого внеску ПФУ накладатиме на роботодавців штрафи у розмірі 7% від несплаченого внеску та нараховуватиме пеню з розрахунку 0,1% за кожен день прострочення. Якщо ж роботодавець так і не сплатить внесок, ПФУ зможе примусово стягнути заборгованість через виконавчу службу.
Раді допомогти, звертайтесь ще!
Отримайте відповідь від 15 хвилин!
Послуга Особистий консультант доступна лише передплатникам пакетів Професіонал, Преміум, Преміум ПРО.
Приєднуйтесь до передплатників і отримуйте експертну підтримку в будь-який час!
Право одинокої матері на компенсацію додаткової відпустки при звільненні
Чи має директор право вести військовий облік на підприємстві
Правомірність відмови у звільненні під час випробувального терміну
Зміни щодо реєстрації персональних даних військовозобов’язаних осіб
Чи потрібно укладати угоду при достроковому звільненні працівника
Дії кадровика при поновленні мобілізованого працівника на роботі
Виправлення помилок у трудових книжках: дати і нумерація записів
1.у працівника в трудовій книжці замість …


