Такого працівника необхідно увільнити від роботи. Дії роботодавця в цьому випадку є стандартними — такими самими, як і щодо звичайного працівника.

До виконання громадських робіт залучають (п. 3 Порядку організації громадських та інших робіт тимчасового характеру, затвердженого постановою КМУ від 20.03.2013 № 175, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/175-2013-%D0%BF#n9):

зареєстрованих безробітних;

осіб, які перебувають на обліку в територіальних органах держслужби зайнятості як такі, що шукають роботу;

працівників, які втратили частину зарплати внаслідок вимушеного скорочення до 50% передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції.

З особами, які беруть участь у громадських роботах, роботодавці укладають строкові трудові договори на строк, що сумарно упродовж року не може перевищувати 180 календарних днів. Це прямо передбачено абз. 2 п. 5 Порядку № 175.

Оскільки такі працівники працюють за строковими трудовими договорами, на них поширюються усі державні соціальні гарантії, передбачені законодавством про працю, зайнятість та загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Серед них — збереження місця роботи і посади у разі мобілізації.

Тому, уразі мобілізації такого працівника, роботодавець повинен видати наказ про увільнення його від роботи на час служби.

Увільнення працівника від роботи у зв’язку з призовом на військову службу під час мобілізації зі збереженням місця роботи та посади оформлюється відповідним наказом (зразок за посиланням Наказ про увільнення від роботи у зв’язку з мобілізацією) на підставі частини 3 ст. 119 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n709).

Для видання такого наказу працівник має пред’явити роботодавцю документ, який підтверджує факт призову на військову службу (повістка ТЦК або інші документи).

У табелі обліку робочого часу (типова форма П-5, затверджена наказом Держкомстату України від 05.12.2008 № 489) відсутність працівника у зв’язку з військовою службою відображається позначкою «ІН» (цифровий код «22»).

Слід зазначити, що заборонено звільнення мобілізованого працівника у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору (п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП). Роз’яснення Держпраці з цього питання наведені у листі від 26.11.2015 № 4979/0/4.1-06/6/ДП-15. У роз’ясненні зазначено, що припинення трудового договору на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП у зв'язку із закінченням строку трудового договору з працівниками, призваними на військову службу, можливо тільки після закінчення проходження військової служби.

Раді допомогти, звертайтесь ще!