Працівник має право на щорічну додаткову відпустку за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці.

Такі щорічні додаткові відпустки надаються працівникам, зайнятим у шкідливих і важких умовах праці, відповідно до Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 № 1290 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF#n3).

Конкретну тривалість щорічної додаткової відпустки визначають у колективному договорі залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та з урахуванням фактичного часу зайнятості працівника в таких умовах.

Відповідно до пункту 9 Порядку застосування Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 30.01.1998 № 16 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0057-98/conv#o14), додаткова відпустка надається пропорційно фактично відпрацьованому часу.

До часу, що дає право на додаткову відпустку, зараховуються дні, у яких працівник був фактично зайнятий на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці не менше половини тривалості робочого дня (п. 10 Порядку).

У вашому випадку працівник працює у шкідливих і важких умовах праці протягом половини тривалості робочого дня, що відповідає вимозі «не менше половини тривалості робочого дня».

Отже, він має право на щорічну додаткову відпустку за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці, яка надається пропорційно фактично відпрацьованому часу зайнятості в зазначених умовах. При цьому до часу, що дає право на щорічну додаткову відпустку, не зараховуються дні перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати та періоди тимчасової непрацездатності.

Раді допомогти, звертайтесь ще!