Повернення працівника на роботу після лікарняного: нюанси обліку

Закінченням військової служби для військовозобов’язаних є день виключення військовослужбовців зі списків особового складу військової частини, про що робиться відповідний запис до військового квитка. (Стаття 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/stru#Stru) (далі - Закон № 2232).
Законом передбачено обов’язок працівника після демобілізації у п’ятиденний строк прибути до ТЦК та СП для постановки на військовий облік. (Частина 11 статті 26 Закону № 2232)
Відповідно до частини 2 статі 21 Закону № 2232 та частини 1 статті 119 КЗпП працівників увільняють від роботи на час, необхідний для виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, зі збереженням за ними місця роботи, займаної посади та середньої заробітної плати. Тобто, за час від звільнення з військової служби до взяття працівника на військовий облік в ТЦК та СП (5 календарних днів) потрібно зберігати за ним не тільки місце роботи, займану посаду, а й середню зарплату.Таким чином, працівник має розпочати виконання обов’язків за трудовим договором на наступний день після дня взяття на військовий облік у ТЦК та СП після його звільнення з військової служби. У наведеній ситуації це 20.11.2025.
Тому радимо відсутність працівника на роботі у період з 20.11.2025 до 01.12.2025 має бути зафіксовано актом про відсутність працівника на роботі.
Законодавство не встановлює вимог до форми акта, тому він подається у довільній письмовій формі та підписується не менш ніж двома працівниками (наприклад, бухгалтером та директором). В акті має бути зафіксовано факт відсутності працівника на роботі протягом робочого дня. Акт про відсутність працівника на роботі оформлюється безпосередньо в день нез`явлення працівника на роботі. У таких документах обов`язково зазначаються не тільки дата, а й певний час відсутності працівника.При цьому у разі невиходу працівника на роботу в табелі обліку робочого часу ставимо щодо нього позначку «НЗ».
Уповноважена роботодавцем особа (як правило, працівник кадрової служби) має запропонувати працівникові надати письмові пояснення щодо відсутності на роботі. У разі відмови працівника від надання письмових пояснень щодо причин прогулу, необхідно скласти відповідний акт.Законодавство не містить вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі, тому в кожному випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі дається, виходячи з конкретних обставин. Вочевидь, на нашу думку, поважними причинами мають бути об`єктивні обставини, які безумовно перешкоджали працівнику з`явитися на роботу і не могли бути ним усунуті.

Варто зауважити, що при цьому не радимо приймати кардинальні рішення, тобто звільняти такого працівника за прогул, враховуючи можливий емоційно-психологічний стан людини, яка повернулася зі служби під час війни.
Після пояснень працівника керівник підприємства може визнати поважними причини відсутності на роботі та не вчиняти якихось інших дій, тобто не застосовувати заходи дисциплінарної відповідальності щодо працівника.Звертаємо увагу, що потрібно оформити акти про відсутності працівника на роботі. Протабелювати працівника як відсутнього з нез'ясованих причин («НЗ») до з'ясування обставин. І тільки після отримання пояснень скорегуватии на "І"- інші причини неявок.

УВАГА! Звільнити працівника з ініціативи роботодавця за прогул неможливо до тих пір допоки працівник не з`явиться на роботі та не надасть пояснень щодо причин своєї відсутності на роботі.

Враховуючи викладене, у наведеній ситуації маєте:

1. Видати наказ про увільнення від роботи демобілізованого працівника на період постановки на військовий облік - з 15.11.2025 по 19.11.2025. При цьому маєте за таким працівником зберігати місце роботи, посаду та середню заробітню плату. При цьому припинити дію нказу про увільнення з військової служби на період проходження військової служби.

2. Видати наказ про вихід на роботу демобілізованого працівника.

При цьому варто зауважити, що вимоги законодавства не зобов’язують працівника писати заяву про вихід на роботу, а роботодавця — видавати відповідний наказ. Проте за роз’ясненням Мінсоцполітики у листі від 10.06.2015 № 231/06/186-15 такий наказ має бути. А саме для того, щоб працівник приступив до роботи, потрібен розпорядчий акт роботодавця.

Крім того, первісно наказ про увільнення від роботи через мобілізацію працівника не мав дати закінчення військової служби, тобто був із відкритою датою – «на період проходження військової служби».

Тож, для оформлення повернення на роботу працівник має подати відповідну заяву такого змісту:

"Прошу дозволити розпочати виконання своїх трудових обов’язків на посаді інспектора з кадрів з 12 грудня 2025 року у зв’язку зі звільненням у запас із військової служби."

При цьому оплатити лікарняний демобілізованого працівника в повному обсязі відповідно до вимог законодавства.

Раді допомогти, звертайтесь ще!