Під час навчання між студентами денної форми навчання та навчальними закладами не виникають трудові відносини і не укладається трудовий договір. Тому таке навчання не є основною роботою студента. Отже, його роботу у разі працевлаштування неможна вважати сумісництвом. Крім того, позицію, що робота за трудовим договором осiб, якi поєднують її з денною формою навчання, не є сумiсництвом, висловлено в листі Мінсоцполітики від 25.05.2015 р. №198/06/186-15. У ньому фактично процитовано ч. 3 п. 14 постанови Верховного Суду України від 24.12.1999 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», у якій визначено, що робота за трудовим договором осіб, які поєднують її з денною формою навчання, не є сумісництвом і оплачується на загальних підставах. Таку ж позицію викладено і в листі Мінсоцполітики від 25.07.2014 р. №301/13/116-14 щодо прийняття на роботу студентів. У ньому, зокрема, зазначено, що трудовим законодавством не передбачено обмежень щодо поєднання студентами ВНЗ, у тому числi тими, якi навчаються за денною (очною) формою навчання, роботи i навчання. Тому прийняти на роботу таких працiвникiв потрібно за основним місцем роботи.
Порядок 76 не містить обмежень щодо врахування військовозобов'язаних, які працюють за сумісництвом, та військовозобов'язаних, яким надано відстрочку від призову на військову службу відповідно до ст. 23 Закону 3543, не пов'язану з бронюванням, до загальної кількості військовозобов'язаних при розрахунку кількості військовозобов'язаних, які можуть бути заброньовані. Отже, сумісники з відстрочкою у зв'язку з навчанням враховуватимуться до квоти як два військовозобов'язаних.

Бронювати сумісників можна у загальному порядку, але за умови, що вони не мають відстрочки з інших підстав (п. 3 Порядку 76).

Раді допомогти, звертайтесь ще!