Оформлення роботи працівника у вихідний день: важливі нюанси

Керівник підрозділу чи уповноважена особа складає доповідну записку про необхідність роботи у вихідний день. Отримайте від працівника згоду на роботу у вихідний день. Підготуйте наказ. В Табелі робочого часу роботу у вихідний день позначаєте РВ та зазначаєте кількість відпрацьованих годин. Спосіб компенсації за роботу у вихідні дні встановлено ст. 72 КЗпП.

Необхідність роботи у вихідний день і залучення при цьому до такої роботи працівників керівник підрозділу або інша уповноважена особа на підприємстві, в установі, організації обґрунтовує у доповідній записці, рапорті або іншому документі, який для таких випадків передбачений у конкретного роботодавця.

Якщо роботодавець бачить таку необхідність і погоджує документ, то потрібна ще згода працівника, якого планується залучити до роботи в його вихідний день, у разі якщо виконання такої роботи не обумовлено трудовим договором.

Щодо згоди працівника вийти на роботу у свій вихідний день, то вважаємо, що отримати її потрібно у письмовому вигляді. Наприклад, в окремій заяві від працівника. У ній він зазначить свою згоду на роботу у вихідний день. Також у заяві працівник може узгодити з роботодавцем спосіб компенсації за роботу у вихідний день.

Залучення до роботи працівників у вихідний день оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця. Крім того, в Табелі обліку робочого часу слід відмітити роботу у вихідний день кодом РВ та зазначити фактичну кількість відпрацьованих годин у вихідний день.

Спосіб компенсації за роботу у вихідні дні встановлено ст. 72 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП). Він визначається угодою сторін (тобто роботодавцем та працівником).

Можна обрати один з варіантів:

надання іншого дня відпочинку;
оплата у подвійному розмірі.

Спосіб, у який буде проведена компенсація за роботу у вихідний день, зазначають в наказі.

Якщо в якості компенсації обрано інший день відпочинку, то у цьому випадку вихідний день для працівника стає робочим, а робочий день – днем відпочинку (день відгулу). При цьому роботу у вихідний день оплачуємо як звичайний робочий день в одинарному розмірі.

Якщо обрана оплата в подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами ст. 107 КЗпП (ч. 2 ст. 72 КЗпП). Оплата провадиться за години, фактично відпрацьовані у вихідний день за такими правилами:

1) відрядникам – за подвійними відрядними розцінками;

2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, – у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

3) працівникам, які отримують місячний оклад:

у розмірі одинарної годинної ставки понад оклад – якщо робота у вихідний день проводилася в межах місячної норми робочого часу;
у розмірі подвійної годинної ставки понад оклад – якщо робота проводилася понад місячну норму.

Оскільки оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у вихідний день, то працівникам, яким встановлено посадовий оклад, оплату за роботу у цей день доцільно здійснювати виходячи з годинної ставки (лист Мінекономіки від 31.08.2020 №3511-06/53106-07). При визначенні годинної ставки для оплати відпрацьованих годин у вихідні дні місячний посадовий оклад працівника ділиться на його місячну норму тривалості робочого часу (лист Мінсоцполітики від 09.12.2014 №922/13/155-14).

Раді допомогти, звертайтесь ще!