Вимоги ТЦК щодо військового обліку: контроль і наслідки невиконання

Роботодавець уже виконав ключові вимоги п. 47 Порядку № 1487, а додаткова вимога ТЦК щодо «контролю виконання» не є прямо встановленим обов’язком, однак її ігнорування підвищує ризик штрафу за ст. 210-1 КУпАП через можливу кваліфікацію дій як неналежне оповіщення, особливо з огляду на відсутність опису вкладення.

Обґрунтування

Пункт 47 Порядку № 1487 встановлює три основні обов’язки роботодавця: видати наказ (розпорядження) про оповіщення, довести його до відома працівника, надіслати до ТЦК у триденний строк копію наказу та підтвердні документи щодо оповіщення. Саме ці дії є мінімально необхідними для уникнення претензій щодо формального невиконання розпорядження ТЦК. п. 47 Порядку

Для працівників у відпустці чи дистанційників Порядок прямо вимагає направлення наказу рекомендованим листом з описом вкладення і повідомленням про вручення. Відсутність опису вкладення послаблює доказову базу роботодавця, адже ТЦК може наполягати, що немає належного підтвердження змісту відправленого листа, і стверджувати про «неналежне оповіщення». п. 47 Порядку

Вимога ТЦК надати інформацію про контроль виконання (чи вдалося зв’язатися, результат вручення тощо) формально не деталізована у Порядку, але випливає з обов’язку «забезпечити прибуття» та контролю за оповіщенням. Щоб мінімізувати ризики, доцільно надати письмовий лист з викладенням реальної ситуації: коли надіслано лист, чи є повідомлення про вручення, чи вдалося зв’язатися телефоном, чи відомі причини можливої неявки. Це покаже, що роботодавець здійснює контроль явки в межах своїх можливостей. п. 47 Порядку

За неналежне ведення військового обліку та порушення порядку оповіщення посадових осіб можуть штрафувати за ст. 210-1 КУпАП. Суми штрафу для посадових осіб у особливий період становлять від 34 000 грн до 59 500 грн. Підставою можуть бути, зокрема, неоповіщення або недотримання процедури оповіщення працівників про виклик до ТЦК. Якщо ТЦК вважатиме, що оповіщення здійснено з порушенням (без опису, без належного підтвердження), він може скласти протокол та винести постанову про накладення штрафу. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Разом з тим КУпАП не вимагає проведення перевірки як умови для накладення штрафу, але вимагає наявності доказів порушення. Якщо у роботодавця буде зареєстроване розпорядження, наказ про оповіщення, поштові квитанції, повідомлення про вручення, лист до ТЦК з результатами оповіщення, це значно підвищує шанси успішно оскаржити можливий штраф у суді як безпідставний. КУпАП

Висновок: найбільший ризик у вашій ситуації пов’язаний не стільки з відсутністю «листа про контроль», скільки з тим, що відправлення було без опису вкладення, а тому ТЦК може поставити під сумнів факт належного оповіщення і спробувати притягнути до відповідальності за ст. 210-1 КУпАП. Оперативне направлення до ТЦК додаткового листа з поясненням дій, наданням усіх наявних доказів (квитанції, повідомлення про вручення, інформація про спроби зв’язку) мінімізує цей ризик.