Оформлення переходу працівника з сумісництва на основну роботу

Працівника слід звільнити з роботи за сумісництвом і в окремому порядку прийняти на роботу за основним місцем, оформлювати це як «переведення» без звільнення не варто, бо такий механізм трудове законодавство прямо не передбачає. Наказів має бути два: про звільнення з посади за сумісництвом і про прийняття за основним місцем роботи (на ту ж посаду) з наступного дня.

Обґрунтування

1. Сумісництво й основне місце роботи – це різний статус договору, а не «переведення». Сумісництвом є виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи у вільний від основної роботи час за трудовим договором за ч. 1 ст. 102-1 КЗпП. Стаття 32 КЗпП регулює переведення на іншу роботу (інша посада, інше підприємство, інша місцевість), а не зміну статусу тієї ж посади з «сумісництва» на «основне», тому класичне «переведення» тут не застосовується.

2. Порядок оформлення через звільнення і прийняття.

   1. Працівник подає заяву про звільнення з роботи за сумісництвом на вашу дату (наприклад, «прошу звільнити з посади … за сумісництвом за угодою сторін з 31.10.2026»).
   2. Ви видаєте наказ про звільнення з роботи за сумісництвом, у день звільнення проводите остаточний розрахунок, зокрема компенсацію за невикористану відпустку, та видаєте копію наказу і письмове повідомлення про нараховані суми відповідно до ст. 47 КЗпП.
   3. На наступний день працівник приймається на цю ж посаду вже за основним місцем роботи: подає заяву про прийняття, ви видаєте наказ про прийняття за основним місцем роботи і подаєте повідомлення до податкової про прийняття на роботу в загальному порядку (категорія особи – «1» як основне місце роботи).

3. Чому важливо правильно визначити «основне місце роботи». Основне місце роботи – це місце, де працівник працює за трудовим договором і яке він визначив як основне своєю заявою та яке відображається в реєстрі застрахованих осіб за п. 12 ст. 1 Закону № 2464-VI. Щоб ваше підприємство стало основним місцем роботи, має бути: припинений попередній основний договір в іншого роботодавця і укладений новий договір у вас як за основним місцем роботи, що ви і фіксуєте наказом про прийняття.

Зона ризику

Деякі роботодавці змінюють статус місця роботи (із сумісництва на основне) лише заявою працівника і наказом про зміну статусу без звільнення, посилаючись на можливість визначати основне місце роботи заявою за п. 12 ст. 1 Закону № 2464-VI, однак Мінекономіки та контролюючі органи наразі офіційно рекомендують саме варіант через звільнення/прийняття, тому з погляду перевірок він безпечніший.

Розумно оформити ваш випадок як два послідовні кроки: звільнення із сумісництва та нове прийняття за основним місцем роботи з наступного дня.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?