Переведення водія на дистанційну роботу: важливі нюанси кадрового обліку

Перевести водія на дистанційну роботу не можна, бо така робота за своєю природою не може виконуватись дистанційно, тому жодне правомірне кадрове оформлення «дистанційки» для водія чинним законодавством не передбачене.

Обґрунтування

1. Визначення дистанційної роботи вимагає можливості працювати «де завгодно» з ІКТ. Дистанційна робота – це коли працівник виконує роботу поза приміщенням роботодавця, в будь-якому місці за своїм вибором, із використанням інформаційно-комунікаційних технологій, а роботодавець не контролює місце виконання роботи (ст. 60-2 Кодексу законів про працю України).

2. Для ряду професій, зокрема водіїв, дистанційна робота прямо визнана такою, що неможлива. У роз’ясненнях щодо дистанційної роботи зазначено, що з об’єктивних причин деякі роботи не можуть виконуватись дистанційно, серед прикладів прямо названо водіїв, оскільки їхні трудові функції пов’язані з фізичною присутністю у визначеному місці та експлуатацією транспорту.

3. Спроба оформити водію «дистанційку» як звичайну дистанційну роботу створює порушення трудового законодавства. Оскільки фактичний зміст роботи водія не відповідає ознакам дистанційної роботи за ст. 60-2 КЗпП, формальне встановлення такого режиму може бути розцінене як неправильна форма організації праці й призвести до претензій контролюючих органів.

З водієм можна працювати лише в інших законних режимах (звичайна робота, змінний графік, відрядження тощо), але не як дистанційна робота в розумінні ст. 60-2 КЗпП.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?