Дякую за цікаве питання! Заборона вимагати інформацію про зареєстроване і фактичне місце проживання встановлена, як Ви вірно зазначили, ст. 25 КЗпП zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 . Разом з цим, статтею 24 КЗпП встановлено наступне: "При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи. "

Отже, при прийомі на роботу ви має змогу побачити і зняти копію з паспорта працівника. В паспорті, у більшості випадків, вказане місце реєстрації. Фактичне місце проживання особа, за бажанням, вкаже при прийомі на роботу. І лише в разі, якщо відмовиться (за моїм досвідом, це буває вкрай рідко), ви дійсно не має права вимагати. Тож, ви можете попросити (не вимагати, а попросити) працівника вказати місце реєстраці і місце проживання і це не буде порушенням трудового законодавства. А от якщо працівник відмовиться, а ви відмовите йому в оформленні на роботу з цієї причини, то це вже буде порушенням законодавства з боку роботодавця. Отже, на мою думку, якщо так станеться, що працівник відмовиться надавати інформацію, яку не зобов"язаний надавати, то в списках персонального військового обліку у відповідному розділі слід зазначити про відмову працівника. В такому разі, при перевірці з боку ТЦК та СП слід послатися на вимоги ст. 25 КЗпП.

Раді допомогти, звертайтесь ще!