Звільнення в цьому випадку можливе на підставі п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП - відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль. Для припинення дії трудового договору за цією підставою мають бути одночасно дотримані дві обов’язкові умови:

1) фактична відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці підряд;

2) відсутність інформації у роботодавця про причини такої відсутності понад 4 місяці підряд (при цьому не має значення поважність чи неповажність причин такої відсутності).

У роботодавця мають бути докази, що працівник не виходив із ним на зв'язок. Наприклад, акти, складені при свідках, що роботодавець намагався додзвонитися працівнику, але він не відповідав або знаходився поза зоною досяжності, листи на адресу проживання чи реєстрації працівника, які або повертаються або залишаються без відповіді, скріни про те, що роботодавець писав у месенджерах – Вайбері або Телеграмі, а працівник не відповідав. Конкретного переліку документів або підтверджень про відсутність інформації про працівника, немає, тому роботодавець може для своєї безпеки зібрати будь-яку доказову базу на підтвердження того, що протягом 4 місяців він не отримував інформацію про працівника.

Протягом усього періоду відсутності працівника, не оформленої належним чином, у табелі обліку використання робочого часу проставляється «НЗ» – неявки з нез’ясованих причин.

Дата звільнення - поточна дата (дата видання наказу), а не та дата, коли працівник востаннє виходив на зв’язок.

Раді допомогти, звертайтесь ще!