Частиною 1 ст. 119 КЗпП визначено, що на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Статтею 21 Закону 2232 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text також передбачено, що громадяни України для виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, призовом або прийняттям на військову службу, а також особи, які направляються відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, Центральним управлінням або регіональним органом Служби безпеки України, відповідним підрозділом Служби зовнішньої розвідки України на медичний огляд (медичне обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах), лікування, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов’язків та перебування в лікувальному закладі охорони здоров’я, із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.В обох цих нормах ідеться про увільнення працівника від роботи на час проходження медогляду, і за ці дні роботодавець зберігає за ним середній заробіток, про що видається відповідний наказ (розпорядження) керівника. Підставою для його видання є повістка з ТЦК та СП (інший, наданий цим органом документ). Якщо ж працівник самостійно проходить медогляд, то законодавчих підстав для збереження середнього заробітку немає. Проте роботодавець не бюджетної сфери може прийняти рішення про оплату такого періоду своїм працівникам. Раді допомогти, звертайтесь ще!