Заголовок тимчасово відсутній

Для Вас буде краще якомога скоріше видати наказ про надання працівникові відпустки (але не «заднім» числом, а поточною датою, оскільки до початку відпустки ще слід виплатити відпускні) та звільнити його за угодою сторін останнім днем цієї відпустки за п. 1 ст. 36 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text). Усі дні, коли працівник вже не виходив на роботу й до дня початку відпустки за наказом, у табелі відмічайте як «НЗ» або «І» (другий варіант застосовуйте у разі, якщо потім не хочете витребувати пояснення з працівника щодо його відсутності на роботі й одразу визнаєте причину відсутності (виїзд за кордон) поважною). Звісно, працівникові, перш ніж фактично йти у відпустку, слід було упевнитися у виданні відповідного наказу (проте і Вам у разі отримання заяви працівника на таку відпустку слід було або видати наказ про її надання, або повідомити працівника про відмову у цьому). Наразі ж, якщо працівник виявив бажання звільнитися за угодою сторін, для Вас немає жодного сенсу звільняти його за прогул без поважних причин за п. 4 ст. 40 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text) – звільнення за прогул вимагає оформлення додаткових документів, вчинення прогулу без поважних причин потребує доказів і може бути оскаржено працівником. А грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки все одно доведеться виплачувати відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону «Про відпустки» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр#Text) (незалежно від підстави звільнення). Тож наразі просто не вбачається причин, через які Вам було б вигідніше оформлювати звільнення за прогул, а не за угодою сторін (утім, якщо це є принциповим бажанням Вашого директора, то це можна зробити).

Раді допомогти, звертайтесь ще!