Заголовок тимчасово відсутній

Якщо директор обгрунтовано не погодився на встановлення відпустки працівникові саме у графіку відпусток у період, про який просив працівник, то він мав на це право – за таких обставин потрібно шукати компромісне рішення. Якщо ж директор не надав відпустку саме у місяці, вже встановленому у графіку відпусток, хоча працівник виявляв бажання у неї піти, то директор порушив трудове законодавство.

Графік відпусток затверджується за ініціативою роботодавця, але працівник має право обирати (пропонувати) найсприятливіший період для свого відпочинку і це повинно бути враховано. Відповідно до ч. 10 ст. 10 Закону «Про відпустки» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр#Text) при складанні графіків враховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку. Проте працівник не може наполягати на встановленні йому відпустки саме у бажаний для нього період, оскільки під час складання графіку відпусток враховуються не лише побажання працівників, а й інтереси виробництва. Тобто має бути найдений компроміс між бажанням працівника та потребою підприємства.

Якщо ж директор погодив дату початку і тривалість відпустки, затвердивши графік відпусток, однак відмовляється її надати, аргументуючи це тим, що, наприклад, багато роботи – це порушення трудового законодавства. За таких обставин працівник має написати дві заяви: одну – про надання відпустки відповідно до графіка відпусток, іншу – з проханням надати письмове обгрунтування відмови. Ці заяви необхідно зареєструвати або ж відправити рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Якщо директор і далі не надаватиме відпустку, то працівникові слід звернутися зі скаргою до Держпраці. У такому випадку директорові загрожує адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 41 КУпАП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text) як за «інші порушення вимог законодавства про працю» у вигляді штрафу в розмірі від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 510 до 1 700 грн). Також це є «порушенням інших вимог законодавства про працю» відповідно до абз. 10 ч. 2 ст. 265 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text), за що передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафу в розмірі мінімальної заробітної плати (6 700 грн).

Раді допомогти, звертайтесь ще!