Заголовок тимчасово відсутній

1) Ні, не потрібно; 2) так, може; 3) ні, не потрібно, оскільки Ви не можете відмовити працівнику.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text) у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. Але це – право, а не обов'язок роботодавця, й рішення про можливість чи ні надання працівникові більше 24 календарних днів щорічної відпустки має приймати саме він. Тож якщо роботодавець не заперечує, то він може надати працівникові відпустку й більшої тривалості – це не буде порушенням чинного законодавства. Загальний наказ про обмеження усім працівникам відпусток на час воєнного стану видавати недоцільно – адже законодавство не зобов'язує роботодавця приймати таке рішення одночасно щодо всіх працівників (потреба у працівниках може бути різною – хтось вкрай потрібен для роботи на підприємстві і йому має сенс обмежити відпустку 24 днями, а хтось – не дуже й сенсу накопичувати його відпустки немає). Тож якщо хтось з працівників висловлюватиме бажання отримати відпустку більшої тривалості, аніж 24 дні, а роботодавець заперечуватиме, то краще працівникові надати письмову відмову з посиланням на відповідне право роботодавця згідно з ч. 1 ст. 12 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text). Але якщо Ви все вирішете з певних причин прийняти таке рішення щодо всіх працівників – то так, потрібно буде видати наказ з основної діяльності, де зазначити про те, що під час дії воєнного стану щорічні відпустки обмежуватимуться 24 днями і ознайомити з ним усіх працівників.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону «Про відпустки» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр#Text) за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. Але при цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні. Тобто грошова компенсація може бути виплачена за заявою працівника лише у тому разі, якщо тривалість його щорічних основної та додаткової відпусток за один робочий рік перевищує 24 календарні дні. Відпустки за минулі роки припускають надання компенсації лише за таким ж правилами – підсумовувати їх не можна. В усіх інших випадках грошова компенсація надається лише при звільненні. Тож Ваші працівники можуть звернутися із заявою про надання грошової компенсації за 18 календарних днів відпустки, за умови, що 24 дні за поточний календарний рік вони вже використали.

Можливість заміни частину відпустки грошовою компенсацією залежить винятково від бажання працівника – якщо він звертається з відповідною заявою до роботодавця, той не може йому відмовити (згода роботодавця на виплату грошової компенсації не потрібна).

Раді допомогти, звертайтесь ще!