Заголовок тимчасово відсутній

Документи стандартні – від працівника заява про звільнення, від Вас – наказ про звільнення.

Чинне законодавство не забороняє проводити звільнення під час відпустки за ініціативою працівника чи за угодою сторін (не можна звільняти під час відпустки лише за ініціативою роботодавця). Тож працівник, перебуваючи у відпустці, може подати заяву про звільнення за власним бажанням, а днем звільнення може бути як останній день відпустки, так будь-який день цієї відпустки за бажанням працівника та за погодженням на це роботодавця. Двотижневий термін потрібно обчислювати лише у разі, якщо працівник не вказав у заяві бажану дату звільнення – за таких обставин її обчислюють відповідно до статті 241-1 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1285): строк, обчислюваний тижнями, закінчується у відповідний день тижня. Тому дата звільнення припаде на день тижня, в який і було подано заяву про звільнення, що настає через два тижні (приміром, якщо заяву було подано у вівторок 12.12.2023 р., то днем звільнення буде вівторок 26.12.2023 р.).

Заява та наказ про звільнення під час відпустки нічим не відрізнятимуться від «стандартних» (переривати відпустку для звільнення не потрібно – вона автоматично припиниться, оскільки працівник, вже не перебуваючи у трудових відносинах з підприємством, не може перебувати у відпустці).

Проте зверніть увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону «Про відпустки» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр/conv#n239) у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він вже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості роботодавець провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року. Ось такий наказ (про звільнення з утриманням суми відпускних) дещо відрізняється від «стандартних» – його зразок Ви можете знайти у нашому розділі «Документи» за посиланням: https://kadroland.com/documents/download/5034.

Раді допомогти, звертайтесь ще!