Заголовок тимчасово відсутній

Для роз'яснення цього нововведення доведеться чекати коментарів від Мінекономіки.

Ми не можемо надавати пояснення змінам, зміст яких до кінця не прописан у законодавстві. Наразі змінена норма абз. 2 ч. 1 ст. 12 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20/conv#n43) має таку редакцію: «Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати». Отже, вбачається два варіанти розвитку подій у разі застосування зазначеного положення: 1) або роботодавець під час воєнного стану може надати працівникові відповідну кількість днів відпустки (вона має дорівнювати невикористаним дням щорічної відпустки понад 24 календарні дні) без збереження заробітної плати за новою нормою (тобто це буде не відпустка без збереження зарплати за згодою сторін, а, умовно кажучи, відпустки без зарплати за невикористані дні щорічної відпустки), а після скасування чи припинення воєнного стану надає працівникові ще раз відповідну кількість днів невикористаної відпустки, але вже з оплатою (чи хоча б просто виплачує за них «відпускні»); 2) або роботодавець надає ці дні як відпустку без збереження заробітної плати і надалі (після скасування чи припинення воєнного стану) працівник їх використати вже не зможе – тобто оплата за певну кількість днів відпустки просто втрачається. Який з цих двох варіантів законотворці мали на увазі – незрозуміло, оскільки саме щодо цієї норми їхніх жодних пояснень у супровідних документах до закону, коли він ще знаходився на стадії законопроєкту, немає. Тож поки, принаймні до появи хоч якихось офіційних коментарів від Мінекономіки, радимо Вам цю норму не використовувати.

Раді допомогти, звертайтесь ще!