Заголовок тимчасово відсутній

Залежно від того, як Ви документально зафіксували цей період у табелі використання обліку робочого часу – якщо як простій, то цей період входить до стажу для надання щорічної основної відпустки, якщо як неявки працівників з поважних причин – то не входить.

Ви мали певним чином задокументувати призупинення діяльності Вашого підприємства – найбільш оптимальним способом це мав би бути простій, що стався через обставини непереборної сили (відповідно до ст. 34 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n199) простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами). Періоди, які входять до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зазначені у ч. 1 ст. 9 Закону «Про відпустки» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80/conv#n70), і серед них час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково. Оскільки ж відповідно до ст. 113 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n680) час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче двох третин окладу відповідного працівника, то й період простою входить до стажу для надання щорічної основної відпустки.

Якщо ж Ви оформлювали цей період як неявку працівників на роботу з поважних причин (деякі роботодавці обирали цей, не зовсім правомірний варіант, через те, щоб не оплачувати працівникам час простою), то оскільки за час такої відсутності працівникові не нараховується та не виплачується заробітна плата і це не пов'язано з наданням відпустки без збереження заробітної плати, такий період не входить до стажу для надання щорічної основної відпустки.

Отже, якщо період з 22.02.2022 р. по 25.03.2022 р. Ви оформили як простій, то за нього слід нарахувати дні щорічної основної відпустки, а якщо як неявку з поважних причин – то не потрібно.

Раді допомогти, звертайтесь ще!