Заголовок тимчасово відсутній

З 24.12.2023 ч. 1 ст. 12 Закону № 2136 передбачає наступне:

"1. У період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.

Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. .."

Проте наразі як ч. 5 ст. 83 КЗпП, так і ч. 5 ст. 24 Закону № 504 залишаються чинними і визначають наступне правило виплати працівнику компенсації під час дії трудового договору:

"За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні."

Тож якщо працівник не бажає чекати скасування чи припинення воєнного стану і звертається із заявою про виплату компенсації за 6 невикористаних днів відпустки на підставі ч. 5 ст. 83 КЗпП та/або ч. 5 ст. 24 Закону № 504, то роботодавець не має права йому відмовити.

Раді допомогти, звертайтесь ще!