Заголовок тимчасово відсутній

Директор взагалі не може «відправляти» у відпустку без збереження зарплати (для цього потрібні заяви працівників), а не менш ніж 24 дні щорічної відпустки (оплачуваної) він повинен надавати.

Прийняти рішення про необхідність отримання відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін, у т. ч. і у зв'язку з воєнним станом, за ст. 26 Закону «Про відпустки» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80/conv#n298) може лише працівник – для цього він має звернутися до керівника підприємства з відповідною заявою, а той може як погодитися надати таку відпустку, так і не погодитися (проте за будь-яких обставин не може виступати ініціатором її надання). Тож якщо Ваші працівники не писатимуть заяви з проханням надати їм відпустки без збереження зарплати, то не буде підстав для видання відповідних наказів (а якщо директор все одно, без заяв працівників такі накази видаватиме, то можна звернутися до суду чи, принаймні, до Держпраці).

Щодо щорічних оплачуваних відпусток, то відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20/conv#n43) у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. Тобто директор може відмовити у період дії воєнного стану надати дні відпустки, що перевищують мінімальний термін (можливо, у когось з працівників є відпустки, приміром, по 30 календарних днів – їх у період воєнного стану можна обмежити 24 днями), проте 24 календарні дні щорічної оплачуваної відпустки роботодавець зобов'язаний надати.

Раді допомогти, звертайтесь ще!