Заголовок тимчасово відсутній

Можливі обидва варіанти – і за власним бажанням, і за угодою сторін, текст заяви і наказу «стандартні» (згадувати в них про те, що працівник перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, не потрібно).

Перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати за згодою сторін на час дії воєнного стану (як і у будь-якій іншій) не є перепоною для звільнення за власним бажанням за ст. 38 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n218) чи за угодою сторін за п. 1 ст. 36 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n204) – чинне законодавство не містить норми, яка б це забороняла (під час відпустки не можна проводити звільнення лише за ініціативою роботодавця). Ані подавати заяву, ані видавати наказ про припинення відпустки без збереження заробітної плати не потрібно – у будь-якій відпустці можуть перебувати лише працівники підприємства, тому зі звільненням автоматично припиниться і відпустка. Тож працівник має подати лише «стандартну» заяву про звільнення (приміром, «Прошу звільнити мене за власним бажанням такого-то числа»).

Щодо дня звільнення за власним бажанням, то відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n218) працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. Тобто якщо роботодавець не згоден, то наполягати на звільненні раніше, аніж через 14 днів після подання своєї заяви, працівник не може. Водночас, якщо роботодавець не заперечує, то звільнення можна провести у будь-який день – навіть у день подання заяви про звільнення, якщо роботодавець на це згоден (якщо звільнення відбувається під час відпустки без збереження заробітної плати, то у роботодавця немає якихось об'єктивних причин, аби заперечувати проти звільнення навіть в день подання заяви працівником – адже працівник все одно не працюватиме).

Раді допомогти, звертайтесь ще!