Виїзд за кордон для чоловіків до 22 років під час воєнного стану – кому (не)дозволено?
26 серпня Уряд вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України (Постанова КМУ від 26.08.2025 №1031 «Про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України» (далі – Постанова №1031).
Відтепер чоловіки віком від 18 до 22 років включно можуть безперешкодно перетинати державний кордон під час воєнного стану, причому «до 22 включно» означає – до дня, коли виповнюється 23 роки, адже вік визначається у повних роках.
За інформацією Держприкордонслужби, з 28 серпня вже розпочався пропуск таких громадян для виїзду за кордон.
Відповідно до постанови №1031 для виїзду необхідно мати закордонний паспорт та, на вимогу прикордонників, пред’явити військово-обліковий документ у паперовій або електронній формі. Перед перетином кордону радимо перевірити свої дані в системі «Резерв+», щоб упевнитися у відсутності штрафів або перебування в розшуку за порушення вимог військового обліку.
Водночас новий порядок перетину державного кордону не поширюється на громадян, які працюють на визначених посадах в органах державного управління або на державних підприємствах. Для них виїзд за кордон можливий лише за наявності документів про відрядження.
Наразі заборонено виїзд за межі України громадян чоловічої статі віком від 23 до 60 років.
Втім у Верховній Раді за ініціативою нардепа Олексія Гончаренка вже зареєстровано законопроєкт від 26.08.2025 №13685-1, який передбачає скасування заборони на виїзд чоловіків віком 18–60 років під час дії воєнного стану (законопроєкт від 26.08.2025 №13685-1 «Про внесення змін до Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» щодо заборони неправомірного тимчасового обмеження права на виїзд для військовозобов’язаних на період дії воєнного стану»).
Хочете бути завжди в курсі актуальних новин? Завітайте до рубрики «Новини та статті».
Мобілізовані у квоті з працевлаштування осіб з інвалідністю: позиція Верховного суду
Верховний Суд у постанові від 24 квітня 2025 року (справа №280/3642/23) підтвердив, що мобілізовані працівники враховуються у середньообліковій чисельності штатних працівників для визначення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
У справі, що розглядалася, Обласне відділення Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю звернулося до суду з позовом про стягнення з підприємства 442,7 тис. грн санкцій і пені, вказуючи, що при середньообліковій чисельності 355 працівників підприємство працевлаштувало 12 замість 14 осіб з інвалідністю. Однак, через зарахування мобілізованих до середньооблікової кількості працівників позивач неправомірно завищив норматив робочих місць у 2022 році.
Нагадаю, щороку до 10 березня Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю автоматично на основі даних Держреєстру соцстрахування та Централізованого банку даних визначає підприємства та фізичних осіб, які не виконали норматив працевлаштування осіб з інвалідністю, та надсилає їм розрахунок санкцій електронно через кабінети на вебпорталі ПФУ (ст. 19 Закону України від 21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»). Водночас відповідальність за точність і своєчасність подання звітності лежить на роботодавці.
Суди першої та апеляційної інстанцій у цій справі розглядали середньооблікову чисельність і норматив лише за даними, наданими відповідачем, відхиливши офіційні державні реєстри, не перевіряли достовірність та своєчасність його звітності й не врахували доводи щодо процедурних порушень Фонду.
Оскільки Верховний Суд не може встановлювати нові факти або оцінювати докази, які не досліджувалися попередніми судами, справу направив на новий розгляд.
Водночас Верховний Суд роз’яснив, що згідно з Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 №286 (далі – Інструкція №286), працівники, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, враховуються у середньообліковій чисельності як тимчасово відсутні через виконання державних обов’язків. При розрахунку враховуються всі працівники облікового складу, крім тих, хто перебуває у відпустках з вагітності, пологів або догляду за дитиною.
Щоб порахувати середньооблікової кількості штатних працівників скористайтесь нашим калькулятором.
Нові критерії для бронювання: чи потрібно перепідтверджувати критичність за новими правилами?
Останнім часом з’являються нові розпорядження міністерств та адміністрацій, що затверджують критерії для бронювання. Це пов’язано з тим, що Уряд зобов’язав до 16 серпня 2025 року обласні та державні адміністрації переглянути критерії критичності відповідно до Постанови КМУ від 14.07.2025 №847 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» (далі – Постанова №847).
Крім того, з’являються й нові критерії критичності від реформованих міністерств.
Наприклад, Київська міська ВА підготувала проєкт розпорядження щодо зміни критеріїв, який наразі на погодженні в Мінекономіки. Нові критерії вже затвердили Дніпропетровська ОВА (розпорядження від 01.08.2025 №1058/0/527-25), Львівська ОВА (розпорядження від 03.04.2025 №361/0/5-25ВА), Житомирська ОВА (розпорядження від 18.06.2025 №906), Одеська ОВА (розпорядження від 09.06.2025 №516/А-2025) та ін.
Водночас підстав для хвилювання немає. Справа в тому, що ані Порядок бронювання військовозобов’язаних, затвердженого постановою КМУ від 27.01.2023 №76, ані останні зміни до неї не передбачають, що підприємства мають наново підтвердити статус критичності. Нові критерії критичності стосуватимуться лише нових заявників.
Детальніше про критерії для бронювання у довіднику.
Перенесення вихідних і робочих днів під час воєнного стану: ексклюзивне розʼяснення Держпраці
Ми звернулися до Держпраці із запитом, чи діє під час воєнного стану норма ст. 67 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) щодо перенесення робочих і вихідних днів наказом роботодавця за погодженням із профспілкою, зокрема, чи можна перенести робочий день 01 жовтня 2025 року (середа) на вихідний 04 жовтня 2025 року (субота).
Держпраці роз’яснили, що чинна редакція ч. 4 ст. 67 КЗпП застосовується навіть під час воєнного стану і не підпадає під обмеження Закону України від 15.03.2022 №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон №2136) (лист Держпраці від 27.08.2025 №Ц/2/2178-38-25).
Фахівці нагадали, що згідно з ч. 6 ст. 6 Закону №2136 під час воєнного стану не застосовуються окремі норми КЗпП, зокрема частини 3–5 ст. 67 КЗпП, які стосуються перенесення святкових або неробочих днів, що збігаються з вихідними.
Водночас після змін, внесених Законом України від 22.11.2023 №3494-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань», перенесення робочих і вихідних днів може визначатися трудовим або колективним договором, а за їх відсутності — наказом роботодавця, погодженим з профспілкою або представниками працівників.
Як зробити робочий день днем відпочинку у мінікурсі на kadroland.
Новий Трудовий кодекс України: проєкт готують до Верховної Ради
Після майже двох років роботи проєкт Трудового кодексу виходить на фінальний етап.
21 серпня відбулася остання з шести тристоронніх консультацій щодо оновленого проєкту Трудового кодексу України за участю Мінекономіки, профспілок, Міжнародної організації праці, народних депутатів та експертів з трудового права.
На фінальній шостій зустрічі учасники розглянули питання, які стосувалися:
-
врегулювання понаднормового робочого часу;
-
тривалість робочого часу та відпочинку;
-
європейської практики щодо регулювання діяльності Інспекції праці;
-
повноважень і незалежність інспекторів праці;
-
відповідність окремих положень проєкту Трудового кодексу міжнародним нормам.
Після доопрацювання проєкт Трудового кодексу представлять у Верховній Раді.
Якщо маєте кадрові чи інші запитання – задавайте їх у сервісі «Особистий консультант» та отримуйте професійну відповідь від 15 хвилин до 1 доби.
Що очікувати кадровику у вересні: норми, подання Звіту з праці, військовий облік по-новому
У вересні 2025 року в Україні продовжує діяти воєнний стан, тому 30 вересня (вівторок) перед Днем захисників і захисниць України не вважається «передсвятковим» днем і, відповідно до ст. 53 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), скорочення робочого часу не передбачено.
У такому разі норма тривалості робочого часу при стандартній п’ятиденці для вересня 2025 року становить: 22 робочих дні і 176 годин.
У вересні все ще можуть призвати працівників, у такому разі не забувайте отримати підтвердні документи, видати наказ про увільнення, а за заявою працівника – наказ про виплату компенсації за невикористану відпустку.
Працівники мають право оформити відпустку без збереження зарплати через воєнний стан за ч. 3 і 4 ст. 12 Закону №2136 але не довше ніж по 4 листопада, включно, тобто по останній повний день дії воєнного стану.
Пам’ятайте, що перебування у відбутках без збереження зарплати через воєнний стан не включається до стажу, що дає право на щорічну відпустку.
Не пізніше 8 вересня слід подати Звіт з праці за формою звіту №1-ПВ (місячна) за серпень 2025 року (Наказ Держстату від 15.04.2024 №117 «Про затвердження форм державного статистичного спостереження №1-ПВ (місячна) «Звіт із праці» та №1-ПВ (квартальна) «Звіт із праці»).
Якщо у серпні відбулися зміни в облікових даних військовозобов’язаних та призовників, не пізніше 5 вересня необхідно подати Повідомлення про зміну облікових даних до відповідних ТЦК (додаток 4 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, далі – Порядок №1487). Важливо, що з 31 липня додаток 4 слід подавати й у разі відсутності у військово-облікових документах працівників даних про військове звання, військово-облікову спеціальність, бронювання, відстрочку чи мобілізаційне розпорядження.
Встигати за всіма кадровими подіями легко з нашим сервісом «Календар кадровика». Тут ви знайдете усі важливі дати, норми тривалості робочого часу, легкі переходи на статті та відео.
У вересні триває бронювання працівників критично важливих підприємств. Ключовим залишається дотримання зарплатного критерію у 20 000 грн. Втім, важливо зосередитися не лише на питаннях зарплати, а й на правильному веденні військового обліку, що зазнав суттєвих змін. Про оновлений порядок військового обліку та нові виклики говоритимемо на вебінарах 1 та 4 вересня.
Вересень – останній місяць, коли кожне підприємство має визначити потребу у підвищенні кваліфікації відповідального за військовий облік та видати відповідний наказ. Зробіть це не пізніше 30 вересня, навіть якщо відповідальний вже має сертифікат.
А ще у вересні на Кадроленд стартує новий курс «Адвокатські поради для кадровиків: як (не) варто робити при прийнятті, звільненні та аудиті кадрових документів». Також виходить перший модуль масштабної «Професії. Кадровик з нуля до профі: прийняття, звільнення, відпустки, військовий облік».