Правила звільнення працівника, призваного до ЗСУ, після війни

Проводьте «стандартне» звільнення за власним бажанням чи угодою сторін.

Можливість звільнення у зв'язку із закінчення строку дії трудового договору за п. 2 ст. 36 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n204) Ви вже пропустили (хоч і не з Вашої вини) – таке звільнення можна було провести лише одразу після звільнення працівника із ЗСУ, наразі ж строковий трудовий договір вже став безстроковим. Проте якщо працівник і так не бажає надалі у Вас працювати, то за його заявою видавайте «стандартний» наказ про звільнення за власним бажанням за ст. 38 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n218) чи за угодою сторін за п. 1 ст. 36 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n204) поточною датою («заднім» числом звільнення проводити не можна, оскільки відповідно до ст. 47 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n310) роботодавець зобов'язаний у день звільнення провести з працівником остаточний розрахунок, видати працівникові копію наказу про звільнення, а також письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні).

У табелі відкоригуйте дні відсутності працівника, починаючи з 08.06.2024 р., з «ІН» на «І» (неявку з нез'ясованих причин прописувати не потрібно, аби не брати з працівника пояснення). Наказ про вихід працівника на роботу після увільнення теж не потрібно видавати – фактично працівник вже працювати не буде, тож вистачить лише наказу про звільнення (згадувати у ньому про демобілізацію також не треба).

Раді допомогти, звертайтесь ще!