Облік робочого часу та оплата днів відрядження працівника
Питання організації відряджень та їх оплати врегульовують Кодекс законів про працю України (КЗпП) та Податковий кодекс України (ПК). Також можна звертатися до Інструкції про службові відрядження в межах України та закордон (наказ Мінфіну від 13.03.1998 № 59, далі — Інструкція 59) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98#Text.
Працівнику, який направлений у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється за всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи, та відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором. Розмір оплати не може бути нижчим середнього заробітку (абз. 2 п. 13 розд. І Інструкції № 59).
Середньоденна заробітна плата за час відрядження розраховується відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (надалі – Порядок №100), https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text виходячи з виплат, нарахованих працівникові у розрахунковому періоді.
Розрахунковий період для визначення середньоденної зарплати становить два календарні місяці роботи перед місяцем відрядження (з першого по перше число). Середньоденна зарплата обчислюється шляхом ділення виплат за цей період на кількість фактично відпрацьованих робочих днів.
Якщо протягом цих місяців співробітник не працював, то середня зарплата обчислюється, виходячи з виплат за попередні два місяці роботи, а якщо протягом і цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня – виходячи з тарифної ставки (посадового окладу), встановлених йому в трудовому договорі.
Підставою для нарахування працівнику зарплати є, зокрема, табель обліку використання робочого часу (далі — табель). Типова форма табеля, затверджена наказом Держстату від 05.12.2008 № 489, передбачає для відряджень коди: буквений — «ВД», цифровий — «07».
Якщо на період відрядження припадають вихідні, роботодавець не зобов’язаний компенсувати їх іншими днями відпочинку після повернення працівника (п. 8 розд. 1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.1998 № 59; далі — Інструкція № 59).
Кодекс законів гарантує працівникам виплату добових за весь час перебування у відрядженні (ч. 2 ст. 121 КЗпП). У вихідні дні працівник перебуває у відрядженні згідно з наказом, хоча фактично й не працює. Тому за вихідні дні йому також потрібно виплатити добові.
Документами для оформлення відрядження є наказ про відрядження і докази перебування особи у відрядженні (квитки на проїзд, оплата за житло, і т.д.)
Раді допомогти, звертайтесь ще!
Отримайте відповідь від 15 хвилин!
Послуга Особистий консультант доступна лише передплатникам пакетів Професіонал, Преміум, Преміум ПРО.
Приєднуйтесь до передплатників і отримуйте експертну підтримку в будь-який час!


