Як правильно зазначити частину ставки у штатному розписі

Якщо студент більше ніде не працює, приймайте його на основне місце роботи. Для студентів денної форми навчання під час навчання між ними та навчальними закладами не виникають трудові відносини і не укладається трудовий договір. Тому таке навчання не є основною роботою студента. Отже, якщо студента приймають на роботу або навпаки він працював, а потім вступив на навчання до навчального закладу (це його єдине місце роботи), то це його основне місце роботи, а не робота за сумісництвом (лист Мінсоцполітики від 25.05.2015 р. №198/06/186-15). Так, відповідно до ч. 3 п. 14 постанови №13 робота за трудовим договором осіб, які поєднують її з денною формою навчання, не є сумісництвом і оплачується на загальних підставах.
У листі Мінсоцполітики від 25.07.2014 р. №301/13/116-14 щодо прийняття на роботу студентів, зазначалось, що трудовим законодавством не передбачено обмежень щодо поєднання студентами , у тому числі тими, які навчаються за денною (очною) формою навчання, роботи і навчання. Тому можна приймати на роботу таких працівників, у тому числі й на умовах повного робочого дня. Якщо ваш працінивник є повнолітнім, тому норма робочого часу для нього становить 40 годин, як для звичайних працівників. Проте для студентів, як правило, встановлюють режим неповного робочого часу, аби вони мали змогу відвідувати заняття у навчальному закладі. Отже, як правило, якщо студент дійсно навчається на денній або вечірній формі, то виконувати свої трудові обов’язки він може тільки у вільний від навчання час (увечері/зранку або у вихідні дні, а також у період канікул). Тому в більшості випадків таких осіб приймають на роботу на умовах неповного робочого часу або встановлюютть неповний робочий час. Утім, такому працівнику можна і залишити роботу на умовах повного робочого часу, якщо це не впливає на його навчання. Тобто ви на час навчання за угодою між працівником та роботодавцем можете встановити як повний так і неповний робочий час.

В штатному розписі зазначать як правило повну штатну одиницю. В штатному розписі зазначають який у вас передбачений штат, які посади та кількість цих посад, а не конкретних працівників. Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, установлює чисельність працівників і штатний розпис (ч. 3 ст. 64 ГКУ). Затвердженої форми штатного розпису для підприємств немає. Штатний розпис є внутрішнім локальним документом підприємства, у якому вказують:
структурний і чисельний склад працівників;
перелік і найменування посад (професій), визначені відповідно до Класифікатора професій ДК 003:2010;
кількість штатних одиниць за кожною посадою (професією);
посадові оклади (тарифні ставки) за кожною посадою (професією);
розміри постійних надбавок (доплат), передбачені положенням про оплату праці (ці графи необов’язкові, підприємство самостійно вирішує, чи вводити такі графи);
місячний фонд заробітної плати.
Тобто в графі посадовий оклад зазначають розмір посадового окладу на повну зайнятість.У штатному розписі у графі для кількості штатних одиниць має бути відображено ціла цифра – 1, 2 тощо. Тобто для відповідної посади передбачається 1, 2 або більше штатних одиниць. Тоді як 0,5, 0,25 і таке інше у штатному розписі не відображають. При цьому установлення неповного робочого часу для працівника запроваджується при прийнятті на роботу або уже у процесі трудових відносин із працівником окремим наказом. Отже, у штатному розписі у графі для кількості штатних визначається 1, 2 і так далі, то тоді у графі для посадового окладу вказується повний місячний розмір посадового окладу, а у графі для місячного фонду зарплати – відповідну частку місячного посадового окладу залежно від кількості штатних одиниць.

Раді допомогти, звертайтесь ще!