Ненормований робочий день: правила та випадки застосування в обліку

Поняття «ненормований робочий день» немає у Кодексі законів про працю України (далі – КЗпП). Згадується воно лише у ст. 8 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки).

Визначення терміну «ненормований робочий день» наведено в Рекомендаціях щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці та соціальної політики України від 10.10.97 № 7 (далі – Рекомендації № 7, https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0007203-97#o12). Отже, у п. 1 Рекомендацій № 7 зазначено, що:

"ненормований робочий день – це особливий режим робочого часу, який установлюють окремим категоріям працівників в умовах, коли неможливо нормувати час трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Міра праці у даному випадку визначається не тільки тривалістю робочого часу, але також колом обов'язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням)."

Докладно про ненормований робочий день читайте у статті "Ненормований робочий день: оформлення та пільги" за посиланням https://kadroland.com/news/2352-nenormovanii-robocii-den-oformlennya-ta-pilgi.

Раді допомогти, звертайтесь ще!