Обов'язкові пункти для колективного договору в умовах війни

Колектиний договір розробляється і укладається з урахуванням вимог Кодексу законів про працю України, законів України «Про колективні договори і угоди», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про відпустки», «Про правовий режим воєнного стану», «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та галузевих нормативно-правових актів.

В колективному договорі можна додатково добавити деякі пункти, які будуть застосовуватися під час військового стану, відповідно до ЗУ "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15.03.2022 №2136 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text

1. Визначення за згодою сторін форми укладання трудового договору,(строкового),переведення працівника (ст.2, ст. 3 Закону 2136)

При укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.

З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавець можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.

У період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.

У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.

2. Трудовий договір про виконання дистанційної роботи. (ст 60-2 Кодексу законів про працю https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1571)

Працівник, що виконує роботу дистанційно, як і всі ніші працівники має право на оплату праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору (ст. 21 Закону України “Про оплату правці” від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР ) .

Якщо працівник у зв’язку з небезпекою для життя і здоров’я під час дії воєнного стану виїхав за межі країни і має технічну можливість виконання трудових функцій дистанційно з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, йому здійснюється виплата зарплати відповідно до умов, встановлених у трудовому договорі, за фактично виконану роботу (відпрацьований час).

3. Призупинення дії трудового договору, встановлення простою, відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору.(ст.13 закону 2136)

4. Якщо підприємство визнане обєктом критичної інфраструктури то можна відповідно до ст. 6 Закону 2136 встановити: тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо).Працівникам яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці.

5. Надання відпусток без збереження заробітної плати та обмеження щодо щорічних та додаткових відпусток,(якщо ваше підприємство застосовує ці обмеження) - стаття 12 Закону 2136.