В умовах воєнного стану згідно ч. 1 і ч. 2 ст. 12 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n43 у роботодавців є можливість обмежити таке право або надавати, але не оплачувати відпустку. Так, якщо працівник залучений до роботи у:

«особливого» роботодавця, тобто до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення) — роботодавець може взагалі відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток, а отже, й відмовити у додатковій соціальній відпустці на дітей;
«звичайного» роботодавця — за рішенням такого роботодавця будь-який вид відпусток понад щорічну основну відпустку може бути замінений на відпустку без збереження зарплати. Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися також без збереження зарплати.

Тобто відпустку на дітей такий роботодавець за вимогою працівника має надати, але може не оплачувати.

Сам же працівник у такому разі може відмовитися від такої відпустки та накопичувати її дні на майбутнє. Або ж узгодити з керівництвом про перенесення на інший період, наприклад, на пізніший термін, вересень -жовтень.

При звільнені виплачується компенсація відпустки на дітей за всі невикористані роки.

Раді допомогти, звертайтесь ще!