Якщо такі поїздки – це складова постійних обов’язків директора, то вони не визнаються відрядженням, а дійсно є службовими поїздками.

По-перше, слід внести відповідні формулювання у посадову інструкцію директора або у його трудовий договір (контракт).

Наприклад, таким чином:

«Директор у межах своїх службових повноважень здійснює службові поїздки по території України (зокрема й до інших населених пунктів) з метою участі в перемовинах, зустрічах з контрагентами, вирішення виробничих, організаційних, фінансово-господарських та інших питань, пов’язаних з діяльністю підприємства. Такі поїздки не вважаються службовими відрядженнями.»

По-друге, можна розробити окремий організаційний документ з таким заголовком «Положення про службові поїздки директора без оформлення відрядження».

Якщо директор використовує власний транспорт або несе інші витрати, доцільно у цьому Положенні передбачити порядок компенсації витрат (пальне, квитки, паркування тощо).

Тому що без відповідного положення контролюючі органи (податкова, аудитори) можуть трактувати такі поїздки як відрядження, і вимагати: накази про відрядження; авансові звіти; добові тощо.

Раді допомогти, звертайтесь ще!