Залежить від режиму роботи працівника.

Додаткова відпустка надається пропорційно фактично відпрацьованому часу (п. 9 Порядку застосування Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 30.01.98 N 16 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0057-98#Text ).

У розрахунок часу, що дає право працівнику на додаткову відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах із шкідливими і важкими умовами праці не менше половини тривалості робочого дня, установленого для працівників цих виробництв, цехів, професій і посад (п. 10 Порядок).

Тож ведіть облік робочого часу, відпрацьованого у важких та шкідливих умовах. До стажу для відпустки зараховуйте тільки робочі дні, коли працівник працював в таких умовах не менше половини робочого дня. Додатково враховуйте, які періоди зараховують до стажу роботи для щорічної основної відпустки.

До стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки (статті 7 та 8 цього Закону), зараховуються:

1) час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади;

2) час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці;

3) час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів (ст. 9 ЗУ «Про відпустки» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80/ed20251012#n70 ).

Для прикладу, якщо працівник відпрацював робочий рік, працював на умовах неповного робочого дня і щодня весь робочий час працював у важких і шкідливих умовах праці, не хворів, він має право на 7 к. дн. відпустки.

Раді допомогти, звертайтесь ще!