Звільнення та прийняття мобілізованого: юридичні нюанси військового обліку

Звільнити - так, прийняти - ні.

Законодавство не містить обмежень щодо звільнення мобілізованих працівників за їхньою ініціативою. Звільнення мобілізованого працівника за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП або за угодою сторін на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП здійснюється на загальних підставах: працівник має подати заяву про звільнення, а роботодавець має видати відповідний наказ. У день звільнення необхідно внести запис до трудової книжки (ст. 48 КЗпП), видати копію наказу про звільнення та повідомлення про нараховані та виплачені суми (ст. 47 КЗпП), а також провести остаточний розрахунок відповідно до ст. 116 КЗпП.

Прийняти на роботу працівника, який проходить військову службу, не можна, оскільки він не зможе надати військово-обліковий документ з відміткою про перебування на військовому обліку, як того вимагає ст. 24 КЗпП та п. 34 Порядку 1487, оскільки особи, призвані на військову службу, знімаються з військового обліку відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n700.
Таке прийняття буде порушенням п. 34 Порядку 1487, за що посадових осіб підприємства може бути притягнуто до відповідальності за ст. 210-1 КУпАП, яка передбачає накладення штрафу у розмірі від 34000 до 59500 грн..

Раді допомогти, звертайтесь ще!