Вплив працевлаштування на відстрочку та квоту бронювання військових

Особа не втрачає право на вже надану відстрочку лише через працевлаштування за основним місцем роботи на 0,75 ставки, і такий військовозобов’язаний враховується в загальній кількості військовозобов’язаних для квоти на бронювання (за умови, що він не заброньований та не підпадає під перелік винятків).

Обґрунтування

Право на відстрочку виникає і діє доти, доки існують законні підстави, а не залежить від факту працевлаштування чи відсотка ставки. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається військовозобов’язаному на строк дії відповідних законних підстав і продовжується автоматично, доки ці підстави не втрачені, незалежно від того, де і на яку частку ставки він працює. Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію

Закон прямо визначає, кого не враховують у загальній кількості військовозобов’язаних для квоти, і відстрочники за ст. 23 туди не входять. Не включаються лише військовозобов’язані-жінки, військовозобов’язані, які перебувають на військовому обліку в СБУ або розвідувальних органах, окремі категорії посадових осіб, а також військовозобов’язані, заброньовані за іншими підприємствами. Інші військовозобов’язані, у тому числі з відстрочкою за ст. 23, враховуються до загальної кількості для розрахунку квоти. Порядку №76

Порядок бронювання не встановлює жодних вимог до повноти зайнятості для включення працівника до кількості військовозобов’язаних. Вимоги стосуються лише статусу військовозобов’язаного та відсутності перелічених вище винятків, тож працівник на 0,75 ставки враховується як один військовозобов’язаний у квоті. № 76

Висновок. Якщо особа з відстрочкою за п.1 ч.3 ст.23 залишається військовозобов’язаною та не втрачає саму підставу для відстрочки, її працевлаштування на 0,75 ставки не скасовує відстрочку, а такий працівник повністю враховується в розрахунку квоти на бронювання.