Умови прийняття сумісника на повний робочий день в Україні

Прийняти працівника за сумісництвом на повний робочий день можна, якщо це не нашкодить здоровю працівника.

Законодавчих заборон на прийняття особи на роботу за сумісництвом на повний робочий день немає. З 25.11.2022 скасована Постанова Кабміну від 03.04.1993 №245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», а у слід за нею і Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затверджене наказом Мінпраці, Мін'юсту, Мінфіну України від 28.06.1993 №43, у яких йшлося про обмеження щодо тривалості роботи за сумісництвом. Для приватних підприємств таких обмежень не було і раніше.

Головне законодавче правило згідно зі ст. 102-1 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n633 — робота за сумісництвом має виконуватися у вільний від основної роботи час. Водночас, як уточнили у Державній службі з питань праці, законодавство не покладає на роботодавця обов'язків перевіряти, чи є у працівника-сумісника основне місце роботи.

Таким чином, вимагати від працівника довідку з основного місця роботи не потрібно навіть тоді, коли він оформлюється на повну ставку. Відповідальність за дотримання графіків покладається на самого працівника. Приймаючи його на роботу, ви спираєтесь виключно на його заяву.

Про своє бажання працювати на повну або неповну зайнятість працівник-сумісник має повідомити у заяві про прийняття на роботу. Працівник у заяві чітко зазначає: "Прошу прийняти мене на роботу за сумісництвом на посаду (назва посади) на умовах повного робочого часу...". Рекомендується також прописати конкретний графік (наприклад, з 09:00 до 18:00), аби зафіксувати, що цей час погоджено як "вільний від основної роботи".

У наказі зазначається, що працівника прийнято на умовах сумісництва з повним робочим днем.
Обов'язково подається стандартне Повідомлення про прийняття працівника на роботу до початку його першого робочого дня.

Раді допомогти, звертайтесь ще!