Заголовок тимчасово відсутній

Відповідь на запитання: Процедура переведення працівників у закордонний підрозділ не відрізняється від звичайної, умови якої передбачені у ст. 32 КЗпП (zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 – закордонний підрозділ є частиною підприємства-резидента, тому на нього поширюються й вимоги трудового законодавства України (КЗпП (zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08, Закону «Про відпустки» (zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр, Закону «Про оплату праці» (zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр тощо), які повинен виконувати роботодавець. Насамперед, якщо працівники переводяться до закордонного підрозділу, необхідно отримати згоду таких працівників (найкраще оформити її у вигляді заяв про переведення відповідних працівників) – адже відповідно до ст. 32 КЗпП (zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 переведення працівників на роботу до іншої місцевості (навіть у межах одного підприємства) є можливим тільки за згодою таких працівників (крім виключних ситуацій, передбачених ст. 33 КЗпП, але вони не стосуються Вашого випадку). Потім оформлюється наказ, підставою для якого і є ці заяви, та відбувається фактичне переведення. Проте зверніть увагу, що така звичайна процедура переведення підійде за умови, що закордонний підрозділ існує вже досить давно і переведення працівників до нього не обумовлено змінами в організації праці та виробництва. Якщо ж закордонний підрозділ лише щойно створено і до нього через зміну структури підприємства й організації праці та виробництва переведуть частину працівників, про це їх треба попередити за два місяці до переведення (бо зміна місця роботи — це зміна істотних умов праці). І якщо працівник не погодиться працювати за кордоном, а наявне місце роботи в Україні за ним не може бути збережено, то він має право звільнитися за п. 6 ст. 36 КЗпП (zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 й отримати вихідну допомогу у розмірі, не меншому за середній місячний заробіток (ст. 44 КЗпП (zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08.

Раді допомогти, звертайтесь ще