Заголовок тимчасово відсутній
Можете звільнити за прогул за п. 4 ст. 40 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text).
Майже всі потрібні дії Ви вже зробили – у табелі факт відсутності працівника фіксували як «НЗ», акти щодо відсутності складали, пояснення від працівника щодо причини його відсутності на роботі витребували. Залишилося лише скласти акт про результати вжитих заходів для з'ясування причин відсутності працівника на роботі та видати наказ про звільнення за п. 4 ст. 40 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08).
Посилання Вашого працівника на те, що Ваш роботодавець не міг йому відмовити у наданні відпустки без збереження заробітної плати, бо підприємство не є об'єктом критичної інфраструктури, у даному випадку є викривленням законодавства і немає жодного юридичного значення. Так, у ч. 2 ст. 12 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text) міститься норма, що у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв'язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури. Проте мова йде про відпустки, які роботодавець зобов'язаний надавати (щорічні, відпустки «на дітей» тощо) – у разі потреби роботодавцю надано право відмовляти працівникам критичної інфраструктури у наданні цих обов'язкових відпусток. Відпустка ж без збереження заробітної плати за ст. 26 Закону «Про відпустки» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр#Text) надається винятково за згодою сторін і роботодавець має право на прохання працівника надавати йому цю відпустку, але не зобов'язаний це робити – тож у разі незгоди роботодавець може й відмовити працівникові у наданні такої відпустки (не залежно від того, чи належить підприємство до критичної інфраструктури).
Ви не могли б відмовити працівнику у наданні відпустки без збереження заробітної плати за ч. 4 ст. 12 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text), згідно з якою у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов'язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів. Проте зважаючи на те, що Ваш працівник знаходиться за кордоном вже понад півтора року, можна зробити припущення, що він цю відпустку вже використав (90 днів – максимальна тривалість протягом воєнного стану, не можна один раз узяти 90 днів за цією підставою і потім узяти їх вдруге). Тож у Вашого працівника немає підстав вимагати надання йому відпустки без збереження зарплати, роботодавець мав повне право йому відмовити у її наданні.
Раді допомогти, звертайтесь ще!
Отримайте відповідь від 15 хвилин!
Послуга Особистий консультант доступна лише передплатникам пакетів Професіонал, Преміум, Преміум ПРО.
Приєднуйтесь до передплатників і отримуйте експертну підтримку в будь-який час!
Зміни до особових карток державних службовців: хто підлягає оформленню
Процедура підписання наказу електронним підписом та протоколи оформлення
Чи можливо надати відпустку новому працівнику після місяця
Зміна директорів: куди подавати додаток 1 для ТЦК
Компенсація за відпустку: розрахунок для працівниці з декрету
Запит щодо коду для посади радника з фінансових питань



