Заголовок тимчасово відсутній

Так, звільнення в останній день відпустки можливо як у разі звільнення за угодою сторін, так і за власним бажанням (незважаючи на те, що строк відпустки перевищує два тижні).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону «Про відпустки» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80/conv#n20)), за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням – датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки. Тож працівник може подати одну заяву – про надання щорічної відпустки з подальшим звільненням. Її текст може бути таким: «Прошу надати мені невикористану частину щорічної основної відпустки з такого-то числа тривалістю стільки-то календарних днів з подальшим звільненням за угодою сторін (чи за власним бажанням)».

Накази про щорічну відпустку та про звільнення мають бути «стандартні» – згадувати у них про те, що днем звільнення є останній день відпустки, не потрібно (слід лише правильно вирахувати цей день, бо у заяві працівник має вказати дату початку та тривалість відпустки – день її закінчення (який і буде днем звільнення) працівник зазначати не повинен). Накази про щорічну відпустку та про звільнення обов'язково мають бути окремими – адже відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Мін'юсту від 12.04.2012 р. № 578/5 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-12#Text), строк зберігання наказів про надання щорічної відпустки становить 5 років, тоді як наказів про звільнення – 75 років (п. «б» ст. 16).

Раді допомогти, звертайтесь ще!